Давній
народ, що мешкав у гір-ському Криму. З таврами по- в'язують
кизил-кобинську архе-ологічну культуру. Х-Vст. до н.е. Таври займалися
гірським скотарством, землеробством, рибальством, уміли виготовля-ти
бронзові та залізні вироби. У І половині І тисячоліття до н.е. жили
родо-племінним ладом, у ІІ першій половині І тисячоліття до н.е.
формуєть- ся родова аристократія, буду-ються фортеці, можливо фор-
муються державні утворення. Назва Тавріка зустрічається вперше у
Геродота в V ст. до н.е. Він же повідомляє про наявність у таврів
вождів. Етні-чне походження нез'ясоване. Існує версія про кавказьке
походження таврів. З V ст. до н.е. асимілюються скіфами (“тавроскіфи”),
пізніше римля-нами, готами й аланами. Письмові джерела згадують таврів
аж до ІV ст. | Панували
в українських степах у ІХ-VІІ ст. до н.е. Основна галузь господарства –
кочове скотарство. Майстерно оброб – ляли залізо. З кімерійцями
співвідносять останній етап бі-лозерської архелогічної куль-тури.
Кімерійці були вправни-ми воїнами-кочівниками, здій-снили у VІІ ст. до
н.е. ряд по-ходів до Передньої Азії, вою-вали з Асирією, Урарту,
Фрігі-єю, Лідією. Вірогідно, що етнічну основу становили іра-номовні
племена. На думку одних дослідників, у кімерійців сллалася рання
рабовласни-цька держава, інші кажуть лише про військово-політичне
об'єднання племен. Це – пер-ший народ на теренах України, справжню
назву якого згадують письмові джерела (Гомер в “Одісеї”, Геродот,
письмові пам'ятки Передньої Азії). | Існувала
в Х-VІІ ст. до н.е. в лісостеповій смузі Правобере-жжя, а також
частково в Лівобережжі. Носіїв цієї культури відносять до предків
слов'ян. Головна галузь господарства – орне землеробство. Племена
чор-ноліської культури займалися також осілим скотарством, ремеслом
(бронзоливарне, за-лізоробне, гончарне), боро-нилися від нападів
кімерійців, на кордоні, з якими вздовж річки Тясьмин побудували
укріплену лінію з 12 городищ (найбільш відоме з них – Чорноліське).
Спорудження такої лінії було під силу тільки могутньому політичному
об'єднанню племен. |