Вплив шкідливих речовин на організм людини. Для створення
нормальних умов виробничої ф необхідно забезпечити не лише комфортом
метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря. Внаслідок
виробничої ф у повітряне середовище приміщень можуть надходити
різноманітні шкідливі речовини, що використовують в технологічних
процесах. Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини
через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та езмолі
оболонки. Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні
речовини, через шкіру переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові
шляхи потрапляють речовини під час ковтання, або при внесенні їх в рот
забрудненими руками. Основним шляхом надходження промислових
шкідливих речовин в організм людина є дихальні шляхи. Завдяки
величезній (понад 90 м2) всмоктувальній поверхні легенів утворюються
сприятливі умови для потрапляння шкідливих речовин у кров. Шкідливі
речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм можуть викликати
отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від
токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення,
метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму. Гострі
отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих
речовин (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні отруєння
розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій
шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Шкідливі речовини
потрапивши в організм розподіляють в ньому нерівномірно. Найбільша
кількість свинцю накопичується в кістках, фтору в зубах, марганцю – в
печінці. Такі речовини мають властивість утворювати в організмі так
зване “депо” і затримуватись в ньому тривалий час. При
хронічному отруєнні шкідливі червони можуть не лише накопичуватись в
організм (матеріальна кумуляція), але й викликати “накопичення”
функціональних ефектів (функціональна кумуляція). Ступінь
несприятливого впливу шкідливих речовин, що присутні в повітрі зони
визначається також низкою інших чинників. Наприклад, підвищена
температура і вологість, як і значне м’язеве напруження, в більшості
випадків, підсилюють дію шкідливих речовин. Суттєве значення
мають індивідуальні особливості людини. З огляду на це для робітників.
які працюють у шкідливих умовах проводяться обов’язкові попередні (при
вступі на роботу) та періодичні (1 раз на 3, 6, 12 та 24 місяці,
залежно від токсичності речовин) медичні огляди. Шкідливі
речовини, що потрапили в організм людини спричинюють порушення здоров’я
лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну
для поживної речовини величину, Під гранично допустимою концентрацією
(ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони розуміють таку
концентрацію, яка при щоденній 9крім вихідних днів) роботі протягом 8
годин, чи іншої тривалості (але не більше на годин на тиждень) за час
всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або
розладів у стані здоров’я, що визначаються сучасними методами як
процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних
поколінь. За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі
речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76): -
1-й – речовини надзвичайно небезпечні, ГРК менше 0,1 мг/м3 (свинець,
ртуть, озон); -2-й – речовини високонебезпечні, ГДК 0,1...1,0 мг/м3 (кислоти сірчана та солена, хлор, фенол, їдкі луги); -№-1 – речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1...10,0 мг/м3 (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий); -4-1 – речовини мало небезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м3 (аміак, бензин, ацетон, гас). Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих включають; -вилучення
шкідливих речовин з технологічних процесів, заміна шкідливих речовин
менш шкідливими, Н., свинцеві білила замінені на цинком, метиловий
сприт – іншими спиртами, органічні розчинники для знежирювання –
миючими розчинниками на основі води; -удосконалення
технологічних процесів та устаткування (застосовування замкнутих
технологічних циклів, неперервних технологічних процесів, мокрих
способів переробки пиломатеріалів; -автоматизація: дистанційне
управління технологічними процесами та обладнанням, що включає
безпосередній контакт працюючих з шкідливими речовинами; -герметизація
виробничого устаткування, робота технологічного устаткування під
розрідженням, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої
вентиляції. аспіраційних укрить; -нормальне функціонування систем опалення, загально обмінної вентиляції, кондиціювання повітря, очисних викидів в атмосферу; -попередні
та періодичні медичні огляди робітників, які працюють у шкідливих
умовах, профілактичне харчування, дотримання правил особистої гігієни; -контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони; -використання засобів індивідуального захисту.
| 
