Життєве середовище — другий елемент системи «людина — життєве
середовище». Життєве середовище є частиною Всесвіту, де перебуває або
може перебувати в даний час людина і функціонують системи її
життєзабезпечення. У цьому розумінні воно не має постійних у
часі і просторі кордонів, його межі визначаються передусім рівнем
системи, тобто тим, що в даному разі розуміється під терміном «людина». Життєве
середовище людини складається з трьох компонентів — природного,
соціального, або соціально-політичного, та техногенного середовищ. Виділяють такі сфери суспільного життя: * матеріальна - охоплює процеси матеріального виробництва розподілу, обміну, споживання; *
соціально-політична - включає соціальні та політичні стосунки людей у
суспільстві - класові, національні, групові міждержавні тощо. Саме ця
сфера охоплює такі явища и процеси, як революція, реформа, війна,
класова боротьба У цій сфері функціонують такі соціальні інститути, як
партія держава, громадські організації; * духовна - це широкий
комплекс ідей, поглядів, уявлень тобто весь спектр виробництва
свідомості, трансформації її від однієї інстанції до іншої (засоби
масової інформації), перетворення на індивідуальний духовний світ
людини; * культурно-побутова - це такі явища, як виробництво
культурних цінностей, життя сім'ї, побутові проблеми (організація
відпочинку, вільного часу), освіта, виховання тощо. Усі сфери
суспільного життя взаємопов'язані. Важливу роль у суспільстві
відіграють соціальні відносини. Соціальні відносини виникають між
людьми у процесі їхньої діяльності та спілкування. Вони
характеризують життєдіяльність людини і поділяються на економічні,
соціально-політичні, ідеологічні, культурні, побутові, сімейні та інші. Соціальні відносини — це: Норми життя суспільства: економічного, політичного, правового, морального. Суспільні правила життя й поведінки людей. В
основі суспільних відносин лежать індивідуально-суспільні інтереси і
потреби людей. В суспільстві постійно виникають і вирішуються
різноманітні суперечності, зіткнення інтересів і суспільних цінностей,
відносин. Завершальним етапом механізму вирішення суперечностей у
системі суспільних відносин є конфлікт. Таблиця 1. Основні типи конфліктів між людьми Соціальні конфлікти | за учасниками | за сферами | за характером | • внутріособистісні • міжособистісні • між особою і суспільством • між групами • міждержавні | • економічні • політичні • ідеологічні • міжнаціональні • релігійні • побутові тощо | • справжні • випадкові • давні | Усе
історичне суспільство постає перед нами як конфліктне. У цьому зв'язку
конфлікт виявляється не відхиленням від норми, а нормою співіснування
людей у соціумі, формою встановлення пріоритетів у системі інтересів,
потреб, суспільних відносин взагалі. Люди конфліктують з різних причин
— економічних, політичних, соціальних, екологічних, моральних,
релігійних, ідеологічних тощо. Конфлікти бувають різними: між країнами
і народами, соціальними верствами й націями, підприємствами та
установами, робітниками й адміністрацією, підприємцями та екологами,
студентами й викладачами, чоловіками та жінками, молодшим і старшим
поколінням. Своєчасне нерозв'язання конфліктів може призвести до
соціальної напруги у суспільстві, викликати появу гострих
суперечностей, надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру,
надзвичайних подій, що загрожуватимуть безпеці суспільства. Люди
в процесі життєдіяльності об'єднуються в соціальні групи. Соціальна
група — це сукупність певного числа людей, об'єднаних спільним
інтересом чи спільною справою. Об'єднання людей у соціальні групи
відбувається на засадах не лише матеріальних інтересів. Деякі групи
(релігійні) ґрунтуються на засадах духовності. Є групи, в основі яких
лежать кровородинні зв'язки, взаємодопомога, відповідальність (рід,
сім'ї тощо). Людей єднають також спільні етнічні особливості (народ,
нація), соціально-політичні інтереси (партія, держава),
громадсько-моральні та культурні пристрасті (суспільні організації,
братства, спілки тощо). Слід розрізняти малі, середні й великі соціальні групи. *
Малі соціальні групи — це групи, що об'єднують до декількох десятків
осіб: сім'я, первинні виробничі об'єднання (бригади), сусідські
спільності, дружні (товариські) компанії, шкільний клас тощо. *
Середні соціальні групи — цим терміном позначають жителів одного села
чи міста, працівників одного заводу викладачів одного навчального
закладу. * Великі соціальні групи — класи, етнічні спільності
(нація, народність, плем'я), вікові групи (молодь, пенсіонери),
статеві об'єднання (чоловіки, жінки) — це численні об'єднання людей (до
декількох десятків і com мільйонів). Якісний стан компонентів
соціально-політичного середовища буття людини значною мірою впливає на
її здоров'я, життєдіяльність та тривалість життя. Використана література: 1. Безпека життєдіяльності. Підручник для ВУЗів. – Київ, 2000.
|