Людина давно живе не в
“природі”, а мешкає в середовищі антропогенно зміненому,
трансформованому під впливом своєї діяльності. В життєвому циклі людина
і навколишнє середовище утворюють постійно діючу систему “людина –
довкілля”. Довкілля – навколишнє середовище людини, зумовлене в
даний момент сукупністю факторів, здатних чинити пряму або непряму,
негайну або віддалену дію на людину, її здоров’я і життя. З
появою людей на Землі почався вплив їхньої діяльності на кругообіг
речовин та енергетичний обмін у біосфері, почалася трагедія біосфери.
На шлях, який посилює конфронтацію з біосферою, предки сучасної людини
ступили близько 1,5-3 млн років тому, коли підпорядковуючись командам
свого розумового апарату – головного мозку, який потребував все більшої
кількості енергії для задоволення своїх потреб, вперше запалили вогнище
в надрах Африки і Північної Якутії. З того моменту шляхи людини і
біосфери остаточно розійшлися, почалося їх протистояння, наслідком
якого може стати колапс біосфер або зникнення людини. Людство,
розростаючись чисельно і розповсюджуючись на планеті, автоматично і
неминуче відтіснило інших мешканців природи. Та і саму природу воно
відкинуло на задвірки біосфери, замінюючи останню вже не ноосферою
Вернадського, а техносферою, або біотехносферою. Техносфера – це
регіон біосфери в минулому, перетворений людиною за допомогою прямого
або непрямого впливу технічних засобів з метою найкращої відповідності
своїм матеріальним і соціально-економічним потребам. Створюючи
техносферу, людина прагнула до підвищення комфортності довкілля, до
зростання комунікабельності, до забезпечення захисту від природних
негативних впливів. Усе це позитивно вплинуло на умови життя і в
сукупності з іншими факторами на тривалість життя людей. Середня тривалість життя людини становить: мідний, бронзовий, залізний вік: 30 років; до початку ХІХ ст. – 35-40 рр. наприкінці ХХ ст. – 60-63 рр. Але
створення руками і розумом людини техносфери, призначеної максимально
задовольняти її потреби в комфорті і безпеці, далеко не виправдувала
надії людей. Нераціональна господарська діяльність, багаторазово
підсилена здобутками науково-технічного процесу, призвела до
пошкодження і вичерпання природних ресурсів, зміни регенераційних
механізмів біосфери, деформації сформованого протягом багатьох
мільйонів років природного кругообігу речовин та енергетичних потоків
на планеті, порушення динамічної рівноваги глобальної земної
соціоекосистеми. У глобальній екосистемі, біосфері, яка є єдиним
цілим, ніщо не може бути виграно або втрачено, не може бути об’єктом
загального поліпшення. Усе, що добуто з неї людською працею, повинно
бути повернено. Оплати цього “векселя” не можливо уникнути, він може
бути лише відстрочений. Техносфера включає в себе регіони,
міста, промислові зони виробничого і побутового середовища. До нових,
техносферних, належать умови проживання людини в містах і промислових
центрах, виробничі, транспортні і побутові умови життєдіяльності. Щоб жити, людина має забезпечити своє життя, насамперед матеріально. Матеріальне виробництво – передусім це діяльність, спрямована на освоєння навколишнього середовища. Воно
включає в себе промисловість і сільськогосподарську діяльність.
Матеріальне виробництво є основою суспільного розвитку, тому що саме
воно задовольняє найрізноманітніші людські потреби. Провідну роль у
системі матеріального виробництва відіграли: аграрне виробництво, що домінувало в Європі практично до початку ХVIII ст.; промислове виробництво, яке розпочалося з того моменту, коли пара й машина здійснила революцію в промисловості; інформаційне
виробництво – виробництво знань, що все більше перетворюється на
визначальну форму праці. На третьому етапі виробництво ідей, знань,
інформації виходить на перший план. Людство вступає в нову еру –
інформаційну. Основним видом економічної діяльності стає виробництво,
збереження і розповсюдження інформації.
| 
