Ехо-імпульсний і тіньовий контроль Для прозвучування зварених виробів вживають в основному ехо-імпульсний контроль, рідше тіньовий і ін. При
ехо-імпульсному контролі дефект у виробі визначається по відбитому від
дефекту лучу, зафіксованому на екрані дефектоскопа. При тіньовому
контролі ознакою дефекту є зменшення амплітуди сигналу ультразвукового
коливання. Ехо-імпульсний метод полягає в озвучуванні виробу
короткими імпульсами 1 ультразвуку і реєстрації лун-сигналів 2,
відбитих від дефекту до приймача П. Ознакою дефекту є поява імпульсу. При
тіньовому методі ознакою дефекту є зменшення амплітуди сигналу 4, що
пройшли від випромінювача до приймача. Тіньовий метод дозволяє
використовувати не імпульсне, а безупинне випромінювання. Схеми
імпульсів на електронно-променевій трубці. На екрані
електронно-променевої трубки ліворуч видний зондувальний сигнал
(імпульс на виході випромінювача), а праворуч наприкінці розгорнення —
донний імпульс, тобто сигнал, відбитий від протилежної стінки виробу. При
наявності у виробі дефекту відбитий від нього луна-сигнал виявляється в
інтервалі між зондувальним і донним сигналами; при цьому положення
луни-сигналу на екрані відповідає глибині залягання дефекту у виробі по
співвідношенню l1/l=z1/z. Зі збільшенням розміру дефекту
луна-сигнал від нього росте, а амплітуда донного сигналу зменшується і
може зовсім зникнути, якщо дефект буде володіти великою відбивною
площею. Поряд з електронно-променевою трубкою в кращих сучасних
дефектоскопах умонтовані пристрої з автоматичною сигналізацією дефекту
(АСД), дефектоскопи зі звуковим або зі світловим індикаторами;
з'явилися дефектоскопи з цифропечатаюxим пристроєм. Радіаційні види контролю До
радіаційних видів контролю відносяться просвічування зварених з'єднань
рентгенівським випромінюванням і гамма-випромінюванням. Виявлення
внутрішніх дефектів у зварених з'єднаннях засноване на властивості
рентгенівського і гамма-випромінювань проникати через різні тверді
матеріали, у тім числі і метали. При проходженні через матеріал
будь-яке випромінювання знижує свою інтенсивність. У залежності
від хімічного складу контрольованого матеріалу, товщини і енергії
випромінювання воно послабляється по визначеному законі. Неоднакова
інтенсивність випромінювань, що пройшли через просвічуваний об'єкт,
фіксується з протилежної сторони досліджуваної ділянки детектором 4 —
радіографічною плівкою, електронно-оптичною системою — телевізором,
лічильником електронів. Випромінювання при проходженні через
зварене з'єднання з дефектами (газова пора, жужільне включення, тріщини
й ін.) послабляється менше, ніж у суцільному металі. При реєстрації
дефекту радіографічною плівкою випромінювання робить на речовину плівки
хімічний вплив, що виражається в почорнінні плівки в місцях дефектів.
Ці місця мають найбільшу інтенсивність випромінювання. Дефекти
виявляються у виді чорних плям і ліній на світлому тлі гарного шва. Магнітні види контролю Магнітний
вид контролю металу заснований на тім, що при проходженні магнітних
силових ліній по випробуваному матеріалі в місцях дефектів виникають
полючи розсіювання. Якщо на поверхню металу нанести феромагнітний
порошок, то над місцем розташування дефекту створяться скупчення
порошку у виді правильно орієнтованого магнітного спектра. Намагнічування
здійснюється пропущенням струму по деталі, створенням магнітного полючи
навколо деталі дією природного чи магніту електромагніта.
Нерівномірність полючи визначається шукачем, зокрема магнітним
порошком, що і вказує місце розташування і довжина дефекту в деталі. Зручним
способом створення магнітного потоку є пропущення струму щільністю 15 -
20 А/мм по витках зварочного проводу, намотуваного трьома — шістьма
витками на виріб (мал. 1). Для намагнічування краще застосовувати
постійний струм. 
Рис .1. Намагнічування виробу пропущенням струму: 1 — витки проводу, 2 — тріщина За
допомогою магнітного порошку можна виявляти будь-які внутрішні дефекти.
Цей вид контролю застосовують для виявлення поверхневих тріщин, не
видимих неозброєним оком, тріщин, що знаходяться усередині металу і
розшарування металу. Можна також знайти великі пори і жужільні
включення, розташовані на глибині не більш 3 - 5 мм.
| 
