Thea sinensis

Вічнозелений, галузистий, до 150 см заввишки кущ, родини чайних. Листки чергові, видовжено-овальні, цілісні, до 8 см завдовжки, 4 см завширшки, зверху темно-зелені, зісподу світло-зелені. Квітки правильні, двостатеві, поодинокі або по 2 - 5 в пазухах листків; пелюстки білі, рідше рожеві. Цвіте у червні - липні. Плід - коробочка.
Батьківщина чаю - гірські ліси Південного Китаю та Індокитайського півострова. Вирощують чай в Грузії, Азербайджані, Краснодарський край. На території Закарпаття чайна плантація розташована в районі червоної гори м. Мукачево.
Відомо багато легенд про чай. Одна з них оповідає, як якийсь святий, що жив багато віків тому, посилено молився й постився. Якось, не витримавши боротьби з утомою він заснув і проспав цілу добу. Прокинувшись, він так розгнівався на свої повіки, що вирвав їх та кинув на землю. І ... кожна повіка дивним чином перетворилася на кущ.
У Європі дізналися про чай тільки в середині ХVІІ ст. Вперше його завезли сюди 1602 р. на кораблях голандської компанії. Але тоді, як це часто трапляється, він не набув популярності. До Франції чай потрапив тільки через 34 роки.
Вирощують чай заради верхівкових частин пагонів (флешів). Якщо листя і флеші сушити відразу після збирання, то одержують зелений чай. Щоб одержати чорний чай, сировину спочатку піддають ферментації.
У листі чаю є дубильні речовини, алкалоїди (кофеїн, теофілін, теобромін, ксантин, аденін, гіпоксантин та інші), флавоноїди, ефірна олія, аскорбінова кислота, вітаміни (тіамін, рибофлавін, філохінон, рутин, нікотинова кислота) мінеральні та дубильні речовини.
Цілющі властивості чаю зумовлюються всім комплексом речовин, що в ньому є. Стимулюючі властивості чаю зумовлені в основному кофеїном. Кофеїн збуджує центральну нервову систему і діяльність серця, підвищує артеріальний тиск, зменшує проникливість судинної стінки, розширює судини головного мозку, печінки, нирок, посилює діурез, пригнічує розвиток мікроорганізмів, має радіопротекторну та антиоксидантну дію.
Внутрішньо - настій зеленого чаю (2 ч ложки сировини на 200 мл окропу настояти 10 хв, процідити) пити по 50 мл тричі на день.
Зовнішньо - компреси, примочки і промивання настоєм зеленого чаю (1 ч ложку на 200 мл окропу, настояти 5 хв, процідити і охолодити до кімнатної температури).

ЧАСНИК ГОРОДНІЙ
(часник, часнок, чеснок, чісник, чіснок, чосник)
Allium sativum

Багаторiчна трав'яниста рослина родини лiлiйних. Цибулина яйцеподібна, складається з численних бiлих сидячих цибулинок, умiщених в загальну бiлу, сiрувату або рожеву оболонку. Стебло (квiткова стрiлка) безлисте, до 100 см заввишки, у верхнiй частинi здебiльшого зiгнуте кiльцем. Листки прикореневi, лiнiйні, виходять з цибулини й обгортають своїми пiхвами квiткове стебло. Квiтки правильнi, двостатевi, зiбранi в зонтикоподібне суцвiття; оцвiтина проста, вiночкоподібна. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - коробочка.
Часник культивують як лiкарську та овочеву рослину.
З лiкувальною метою використовують свiжi цибулини.
Цибулини часнику мiстять глiкозиди (алiїн), вiтамiни групи В, РР, С, фiтостерини, сiрковмiснi сполуки, мінеральні речовини (калiй, натрiй, залiзо, селен, цинк, мiдь, йод та iншi).
Часник городнiй стимулює видiлення шлункового соку i жовчi, посилює перистальтику кишечника, знижує артерiальний тиск, збiльшує амплiтуду i сповiльнює ритм серцевої дiяльностi, пiдвищує дiурез, розрiджує мокротиння, пригнiчує рiст злоякiсних пухлин, стимулює статеву дiяльність.
Застосовують часник при вiдсутностi апетиту, порушеннi травлення, атонiї шлунково-кишкового тракту, гастритах з пониженою кислотнiстю, атеросклерозi, гiпертонiчнiй хворобi, набряках, неврозах, колiтах, злоякiсних пухлинах.
Мiсцево використовують при себореї, гнiйних ранах, плішивості, випадiннi волосся, облисiннi.
Внутрiшньо - одноразове вживання 2 - 3 зубцiв часнику в їжу (добова доза). Настiй зібців часнику (1 ч ложка потовченого часнику настоювати годину в 400 мл холодної кип'яченої води) пити по 3 ст ложки тричі на день до їди. Настоянку часнику на горiлцi (1:5) приймати по 15 крапель тричі на день до їди.
Настій часнику використовують для підвищення захисних сил організму (імунітету). Для цього взяти 5 зубців часнику розтерти з дрібно нарізаним лимоном разом з цедрою, додати 500 мл охолодженої кип'яченої води, закрити і поставити в темне місце на 4 дні. Приймати виготовлену суміш по 1 ст ложці раз на день натще за 20 хв до сніданку.
Для очищення органiзму вiд жирових i вапнових відкладень, покращення обмiну речовин, запобiгання розвитку iнфаркту мiокарда, гіпертонічної хвороби, стенокардiї, атеросклерозу, склерозу судин, захворювань печінки, злоякiсних пухлин, омолодження органiзму готують таку суміш: 350 г ретельно помитого i почищеного часнику нарізати або потовкти у фарфоровiй ступцi. 200 г цiєї маси помiстити в порцеляновий посуд, додати 200 мл 96% розчину спирту, щiльно закрити i поставити в темне прохолодне мiсце на 10 днiв. Потім сумiш процiдити. Через 2 - 3 днi почати лiкування. Вживати потрiбно по краплям разом 50 мл із холодного молока за 30 хв до їди, за схемою, наведеною у таблицi.

Якщо сік ще залишився, то його приймають до кiнця по 25 крапель ранком, в обiд i ввечері, до повного використання мiкстури.
Перед вживанням необхiдно збовтувати.
Повторний курс лiкування можна повторити не ранiше нiж через 5 рокiв.
Зовнiшньо - аплiкацiї на дiлянки шкiри. Iнгаляцiї i тампони в нiс застосовують при простудах.
Позбутися запальних болючих мозолів допомагає така мазь 2 головки часнику спекти, розтерти і змішати з такою ж кількістю вершкового масла. Розпарити місце, де утворилися, мозолі змастити виготовленою маззю, зверху покласти листок подорожника. Пов'язку необхідно змінювати тричі на день.

ЧЕБРЕЦЬ ПЛАЗКИЙ
(васильки, верест, матердушка, тим'як повзучий, цебрець, цебрики,
цебричок, цибрик, щабрик, щебрець, щибрець, щобрик, чабер, чабрик,
чебер, чебрець боровий, чепник, чибрик полонинський, чобрик)
Thymus serpiyllum

Багаторiчний низенький, до 20 см, з приємним запахом пiвкущик родини губоцвiтих. Головне стебло тоненьке, повзуче, вкорiнене, закiнчується лежачим неплідним пагоном. Квiтконоснi гiлочки круглястi, прямостоячi, навкруг опушенi. Листки супротивнi, короткочерешковi, свiтло-зеленi. Квiтки неправильнi, рiзноріднi (або двостатевi), зiбранi у видовжене переривчасте з несправжнiми кiльцями суцвiття; вiночок блiдо-бузковий, двогубий. Цвiте у червнi - липнi. Плід складається з 4 однонасiнних горiшкоподібних часток.
Росте в сухих мiшаних i хвойних лiсах, на узлiссях, галявинах, серед чагарникiв, на схилах.
Для виготовлення галенових препаратiв збирають траву в перiод цвiтiння.
Трава чебрецю мiстить ефiрну олiю, флавоноїди, дубильнi та гiркi речовини, органiчнi кислоти.
Препарати чебрецю плазкого мають антибактерiальну, заспокiйливу,спазмолітичну, знеболюючу, вiдхаркувальну дiю, посилюють видiлення шлункового соку.
Галенові препарати застосовують при коклюшi, кашлi, бронхiтах, бронхіальній астмi, атонiї кишечника, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, анемiї, зобі, артритах, ревматизмi, невралгiї, набряках, злоякiсних пухлинах внутрiшнiх органiв.
Мiсцево галенові препарати чебрецю використовують при дерматитах, гнiйних ранах i виразках, запальних процесах пiхви у жiнок, геморої.
У побутi траву чебрецю застосовують як пряну рослину (служить приправою до м'ясних блюд).
Внутрiшньо - настiй трави чебрецю (2 ст ложки сировини на 500 мл окропу) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день до їди. Сироп iз трави чебрецю (2 ст ложки трави залити окропом, настоювати 1 год, процiдити, додати 300 г цукру або меду, прокип'ятити) вживати по 1 ч ложцi 4 рази на день при кашлi. Настоянку трави чебрецю (1:5) приймати по 15 крапель.
Для лiкування алкоголiзму необхiдно взяти 4 ст ложки трави чебрецю і 1 ст ложку трави полину на 200 мл окропу, кип'ятити 5 хв. Вiдвар трави чебрецю плазкого (1:10) приймати по 1 ст ложцi тричі на день протягом трьох мiсяцiв. Галенові препарати чебрецю плазкого швидко знiмають явища абстиненцiї, при цьому зникають напруження i неприємнi вiдчуття в дiлянцi серця i кiнцiвках. У багатьох випадках при лікуванні алкоголізму уже через 12 днiв пiсля прийому вiдвару зникає потяг до спиртних напоїв.