РОЗХІДНИК ЗВИЧАЙНИЙ
(блащик, будра плющовидна, зілля яблуневе, лiсова м'ята,
кiнська м'ята, костянка, котячi бульби, котовник, котяча м'ята,
котячка, коцурник, мудики, котячі яйця, розхiдник плющовидний, шандра)
Glechoma hederacea

Багаторiчна трав'яниста рослина родини губоцвiтих. Стебло лежаче, вкорiнене, з висхiдними чотиригранними голими в нижнiй частинi й розсiяно опушеними короткими волосками вгорi, квiтконосними гiлочками до 40 см заввишки. Листки супротивнi, черешковi, з ниркоподібною, серцеподібно-трикутною пластинкою, майже голi або опушенi короткими волосками. Квiтки неправильнi, рiзнорiднi, в пазушних 1 - 3 квiткових дихазiях. Чашечка трубчаста, невиразнодвогуба, з п'ятьма трикутно-ланцетними гострими на кiнцях зубцями, коротшими за трубочку. Вiночок синьо-фiолетовий, двогубий, зовнi короткопухнатий. Цвiте у квiтнi - серпнi. Плід - горiшок.
Росте на узлiссях, луках, берегах рiчок, озер, як бур'ян у садах, городах i полях.
Для виготовлення лiкарських форм збирають траву пiд час цвiтiння.
Трава мiстить сапонiни, ефiрнi олiї, органiчнi кислоти, дубильнi речовини, вiтамiни, амiнокислоти, мiнеральнi речовини.
Галеновi препарати розхiдника посилюють апетит, активiзують процес травлення, стимулюють обмiн речовин, мають антисептичнi, болетамувальнi, вiдхаркувальнi, протизапальнi властивостi. Застосовують при захворюваннях дихальних шляхiв (ларингiт, трахеїт, коклюш, бронхiальна астма, бронхiт), гастриті, холециститі, гепатиті (особливо при неспецифічних хворобах печінки, що проявляються недостатнім виділення жовчі), набряках, від кровохаркання, для підвищення апетиту, як тонізуючий і вітрогонний засіб. Ефективними вважаються препарати розхідника при захворюваннях селезінки й нирок.
Внутрiшньо - настiй (1 ч ложка сухої трави на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки на день.
Зовнiшньо - компреси, примочки з настоєм (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу) при сльозотечі та кон'юнктивіті, для промивання ран, виразок і опіків, для компресів при фурункулах, гнійних набряках. Міцною настоянкою розхідника на оцті лікують коросту, натираючи уражені місця. Свіжий сік втягують у ніс при мігрені.

РОМАШКА ЛІКАРСЬКА
(камiлка, камiлiя, комілка, комілотея, роман дробний, роман-зілля,
романець, романичка, романиця, романок, ромашка аптечна,
ромнянок, руменка, румено, рум'яник, рум'янка)
Chamomilla recutita (Matricaria chamomilla)

Однорiчна рослина родини айстрових. Стебло пряме, цилiндричне, голе, розгалужене, до 50 см заввишки. Листки черговi, голi, сидячi, перисторозсiченi. Квiтки язичковi, маточковi, бiлi, серединні - двостатеві, трубчасті, жовті, п'ятилопатеві зверху . Цвiте у травнi - серпнi. Плід - сiм'янка.
Росте як бур'ян на полях i городах, в садах, на пустирях.
Для виготовлення лiкарських форм використовують висушенi квiтковi кошики. Збирають кошики пiд час цвiтiння.
Квiтки ромашки мiстять ефiрнi олiї (хамазулен), органiчнi кислоти, кумарини, мiнеральнi солi, глiкозиди, вiтамiни.
Ромашка лiкарська жовчогінна, збуджує апетит, знiмає спазми мускулатури шлунково-кишкового тракту, проявляє болетамувальнi, заспокiйливi властивостi.
Застосовують препарати ромашки при гастритах, гепатитах, холециститах, колiтах, циститах, пiдвищенiй кислотностi шлункового соку, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, злоякiсних пухлинах, зобі, для обробки гнiйних ран i виразок, примочок при кон'юнктивiтах, дерматитi, опiках (для запобiгання утворення пухирцiв), для спринцювань при кольпiтi. Настiй суцвiть ромашки на олiї використовують для натирання при ревматизмi та подагрi.
Внутрiшньо - настiй суцвiть (4 ст ложки суцвiть на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки тричі на день пiсля їди.
Зовнiшньо - компреси, примочки, обмивання, полоскання (настiй суцвiть, 1:10). Ромашкова олiя: (4 ст ложки суцвiть ромашки та 100 мл оливкової очищеної олiї нагрiвають до кипiння i настоюють 10 днiв, опiсля процiджують. Застосовують при опiках, дерматитах. Ромашкову мазь (дрiбно помелене суцвiття розтирають з бiлим вазелiном або внутрішнім свинячим жиром (1:5) використовують для попередження утворення пухирцiв при опiках.

РОСИЧКА КРУГЛОЛИСТА
(мухоловка, очки царівни)
Drosera rotundif0lia

Багаторічна трав'яниста комахоїдна рослина родини росичкових. Стебло квітконосна, прямостояче, до 30 см заввишки, безлисте, в кілька разів довше за листки. Листки в прикореневій розетці, простерті, з довгим черешком і з круглою або впоперек овальною пластинкою, зверху і з країв вкриті головчастими червоними волосками. Квітки дрібні, двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, білі, в однобічній китицеподібній завійці. Цвіте з червня до серпня. Плід - коробочка.
Росте на торфових болотах, болотистих місцях.
Для виготовлення галенових препаратів використовують траву росички, яку заготовляють в період цвітіння рослини.
Трава росички містить нафтохінони, флавоноїди, протеолітичні ферменти, органічні кислоти (винну, бензойну, яблучну, янтарну), пігменти, дубильні речовини, вітаміни, ефірні олії, мінеральні солі (багато кремнезему, сполуки заліза, магнію, фосфору, кальцію, марганцю).
Препарати росички виявляють антибактеріальні, спазмолітичні, болетамувальні, відхаркувальні, сечогінні, седативні ефекти. Застосовують при простудних захворюваннях, кашлі, коклюші, фарингіті, ларингіті, бронхіальній астмі, надмірній збудливості нервової системи, епілепсії, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, цукровому діабеті. Свіжий сік рослини використовують як зовнішній засіб для лікування бородавок, мозолів, мікозів та закапують в очі з більмом.
Внутрішньо - настій трави (20 г сировина на 400 мл окропу, настояти протягом 2 годин). Пити по 50 мл тричі на день до їди. Настойку (1:5) на горілці. Пити по 15 крапель 4 рази на день до їди.