РИЦИНА ЗВАИЧАЙНА
Ricinus communis

Однорiчна рослина (в культурi) родини молочайних. Стебло прямостояче, порожнисте. Листки великi, черговi, пальчасторозсiченi. Квiтки одностатевi, однодомнi, зiбранi в китицеподібнi суцвiття. Цвiте у серпнi. Плід - тригранна коробочка.

Культивується як олiйна i декоративна рослина. У фармацевтичнiй промисловостi iз насiння рицини отримують рицинову олiю.

Отруйним є насiння рицини звичайної. Дiючі речовини - токсальбумiн, рицин, рицинiн. Важке отруєння розвивається уже при споживаннi 3 - 4 насiнин, а 6 - 20 насiнин рицини призводить до смертi.

Насiння рицини звичайної має ентеротоксичну, гемотоксичну (викликає гемолiз i аглютинацiю еритроцитiв), гепатотоксичну дію, пригнічує активність центральної нервової та серцево-судинної системи.
Симптоми отруєння: через 1 - 3 днi пiсля вживання насiння рицини звичайної з'являються нудота, блювання, болi в животi, головний бiль, сонливiсть, втрата орiєнтацiї i свiдомостi, цiаноз, порушення роботи серця, судоми, анурiя, гематурiя, у сечi - бiлок i цилiндри, пiдвищується температура тiла. Смерть настає при явищах колапсу.

Лiкування: викликати штучно блювання; промивання шлунка, активоване вугiлля в 2% розчинi натрiю гідрокарбонату, сольовi послаблюючi засоби, обволікувальні засоби (крохмальна слизь), переливання кровi. Ввести розчин кофеїну натрiю бензоат 20% - 2 мл, мезатон 1% - 1 мл, при судомах - сибазон, при болях - промедол 1% - 1 мл, атропiну сульфат або метацин, 0,1% - 1 мл, при порушенні роботи серця - серцеві глікозиди (строфантин або корглікон), вдихання кисню.

РІЖКИ МАТКОВІ
(бабка, баб'ячий зуб, воронячі кігті, головня, житниця, житнi рiжки,
матковi рiжки, омилок, рiжок-у-житi, спір, спориння, шалениця)
Claviceps purpurea

Паразитний гриб класу сумчастих, що пошкоджує зав'язь понад 100 культурних i дикорослих злакiв. Паразитують здебільшого на житi.
Матковi рiжки мiстять алкалоїди (ерготамiн, ерготоксин, ергометрин, ергостерин), гiстамiн, тирамiн, бетаїн та iншi речовини.
Алкалоїди маткових ріжок мають психотропну, нейротоксичну дiю, зумовлену збуджувальним, а потiм пригнiчувальним ефектом на центральну нервову систему, зокрема на альфа-адренорецептори з вираженим судинорозширювальним ефектом, що супроводиться зниженням артеріального тиску.

Симптоми отруєння: залежать вiд клiнiчної форми, яка проявляється у виглядi гангрени (гангренозна форма) або судом (конвульсивна форма). Гангренозна форма (ерготизм) розвивається внаслiдок того, що у великих дозах алкалоїди ріжок (особливо ерготоксин) викликають пошкодження ендотелiю судинної стiнки. З цiєю особливiстю дiї зв'язаний i розвиток тромбангiїта (гангрена окремих дiлянок тiла). Найважчою формою отруєння є конвульсивна, яка характеризується психiчними розладами. Як правило, психоз розвивається на 2 - 3-й тиждень, але при важкiй iнтоксикацiї може спостерiгатись ранiше (3-й день) після їх попадання в організм.
З'являються нудота, блювання, пронос, кишечнi колiки, болi в животi, безсоння, головний бiль, сильна втома i оглушенiсть, збудження центральної нервової системи, психоз, галюцинацiї, судоми, втрата свiдомостi, у вагiтних жiнок можливi викидні.

Лiкування: промивання шлунка водою з додаванням активованого вугiлля, сольовi послаблюючi засоби (магнiю або натрiю сульфат - 25 г на 500 мл води). Вводять пiд шкiру розчини апоморфiну гiдрохлорид 1% - 1 мл, кофеїну натрiю бензоат 20% - 1 мл, камфори олiйний 20%-2 мл, сибазону 0,5% - 2 мл, димедролу 1%-1 мл. При спазмах судин вдихати амiлнiтрит, нiтроглiцерин - пiд язик, папаверину гiдрохлорид 2% - 2 мл пiд шкiру, внутрiшньовенно розчин глюкози.

При психозах вводять внутрiшньом'язово розчин аміназину 2,5% - 2 мл. Внутрiшньом'язово при судомах вводять розчин барбамiлу 10% - 5 мл або хлоралгiдрат у клiзмi (0,5 г). При серцевiй недостатностi внутрiшньовенно вводять розчин строфантину 0,05% - 1 мл разом з розчином глюкози, або розчин корглікону 0,06% - 1 мл.

РОДІОЛА РОЖЕВА
(золотий корiнь, карпатський женьшень, олiвник)
Rhodiola rosea

Багаторiчна трав'яниста сизо-зелена рослина родини товстолистих. Має веретеноподiбний м'ясистий корiнь, який переходить у дерев'янисте сторчове багатоголове кореневище. Стебло прямостояче, просте, до - 40 см заввишки. Листочки чергові: у верхнiй частинi стебла - зближенi, сидячi, м'ясистi, голi, вузьколанцетнi. Квiтки правильнi, одностатевi, дводомнi з чотиричленними квiтковими колами у верхівковому густому суцвiттi. Пелюстки видовженi або лiнiйнi, жовтi або зеленуватi, в чоловiчих квiтках 3 - 4 мм завдовжки, в жiночих - недорозвиненi. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - довгаста листянка.
Росте в Карпатах по берегах гiрських рiчок, на скелях.

Для виготовлення лiкарських форм викопують кореневище з коренями родіоли рожевої у перiод кiнця цвiтiння рослини.

Корiння родiоли мiстить глiкозиди, флавоноїди, дубильнi речовини, ефiрну олiю, органiчнi кислоти, мікроелементи (марганець, кадмiй, цинк, титан, селен, хром), вітаміни.

Галенові препарати родіоли рожевої застосовують при перевтомi, недокрiв'ї, захворюваннях шлунка (гастрити), імпотенції, неврозах, вегетосудиннiй дистонiї, гiпотонiї. Препарати родiоли рожевої проявляють адаптогеннi, загальностимулюючі властивостi (пiдвищують опірність органiзму до несприятливих факторiв зовнішнього середовища), покращують роботу центральної нервової системи.

Внутрiшньо - екстракт родiоли рiдкий по 25 крапель тричі на день за 20 хв до їди. Настiй кореня родіоли (1:20) приймати по 2 ст ложки на день.
Зовнішньо - настій коріня родіоли рожевої (1:10) вакористовують для промивання та обробки ран.