МАК ДИКИЙ
(видун, дідкач, зіркач, мак польовий,
мачок, мак-самосiйка)
Papaver rhoeas
Мак-самосейка

Однорiчна вiдстовбурченоволосиста трав'яниста рослина родини макових. Стебло прямостояче, розгалужене, до 80 см заввишки. Листки черговi, перисторозсiченi, з видовженоланцетними, надрiзанозубчастими частками, з яких верхiвковi довшi за бiчнi. Квiтки великi, двостатевi, правильнi, чотирипелюстковi, одиничнi на вершку стебла; пелюстки яскраво-червонi з чорною плямою бiля основи. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - широкоелiпсоїдна коробочка.
Росте як бур'ян на полях, межах, уздовж дорiг, на кам'янистих схилах, засмiчених мiсцях.
Для виготовлення галенових препаратiв використовують пелюстки квiток i маковi головки. Пелюстки збирають з повнiстю розкритих квiток. Маковi головки зрiзують у перiод неповного достигання, коли вони набувають солом'яно-жовтого кольору (у липнi).
Квiтки маку дикого мiстять алкалоїди (коптизин, реагенiн, реадин, глауцин), вiтамiни, пектини, слизi, дубильнi i мінеральні речовини, антоцiани. В головках маку є алкалоїди (коптизин, папаверрубiн, реадин, сангвiнарин), токоферол, жирнi кислоти.
Галеновi препарати маку дикого мають заспокiйливу, снотворну, болетамувальну, вiдхаркувальну, кровоспинну, обволікувальну, протизапальну, протикашльову дію, а також відзначаються протипухлинною активністю.
Застосовують при кашлi, болях, гастритах, колiтах, ентеритах, холециститах, бронхiтах, безсонні, збудженні, болях у черевнiй порожнинi, проносах. При онкологiчних захворюваннях органiв черевної порожнини, саркомi, кондиломi та при зовнiшнiх формах раку використовують плоди маку.
Внутрiшньо - настiй пелюсток маку (1 ст ложку сировини на 500 мл окропу, варити 10 хвилин) пити по 50 мл 4 рази на день до їди. Вiдвар головок маку (1 ч ложка сировини на 500 мл окропу, варити 10 хв) пити по 50 мл 4 рази на день.
Зовнiшньо - висушенi i розтерті у порошок пелюсти маку служать для присипання ран, виразок. Настоє пелюсток (2 ст ложки сировини на 200 мл окропу, настоювати 1 год) протирають обличчя при зморшках.
Симптоми отруєння: блювання, запори, пригнічення функції центральної нервової системи.
Лікування: промивання шлунка, активоване вугiлля, пiд шкiру вводять розчин атропiну сульфату 0,1% - 1 мл. Внутрішньовенно - розчин строфантину 0,05% - 1 мл, мезатон 1% - 1 мл, розчин камфори олiйний 20%-2 мл пiд шкiру. При пригніченні дають розчин кофеїну натрію бензоат 20% - 1 мл.

МАКЛЮРА ОРАНЖЕВА
Maclura pomifera
Маклюра апельсиновидная

Дводомне дерево родини шовковицевих. Гілки - з тонкими гострими колючками в листових пазухах. Листки чергові, прості, цілокраї, яйцеподібні, до 15 см завдовжки. Квітки дрібні, зелені;: тичинкові - в жовтуватих сережках, маточкові - кулясті. Цвіте у червні. Плоди дрібні, ясно-бурі, занурені в м'якуш великого м'ясистого кулястого (схожого на апельсин) зморшкуватого жовто-зеленого супліддя.
Походить з Північної Америки. На Україні вирощують як декоративну і плодову рослину.
Використовують свіжі зрілі супліддя.
Плоди маклюри містять вітаміни, макро- та мікроелементи, антоціани, флавоноїди, цукри, ферменти.
В народній медицині використовують плоди і свіжий сік маклюри оранжевої як засіб, що прискорює загоювання ран, при захворюваннях печінки, нирок, селезінки, серця, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі.
Внутрішньо - свіжі плоди, сік плодів по 50 мл тричі на день після їди.
Зовнішньо - настоянку (1:1 на горілці) для змазування тривалонезаживаючих та гнійних ран.

МАЛИНА ЗВИЧАЙНА
(дуплавка, косматка, космачок, малинник)
Rubus idaeus
Малина обыкновенная

Напiвкущова рослина родини розових. Має рiчнi вегетуючi пагони i здерев'янiлi дворiчнi стебла, якi утворюють вкороченi квiтконоснi гiлочки. Листки черговi, трiйчастi, зверху майже голi, темно-зеленi, зiсподу - бiлоповстистi. Квiтки двостатевi, в щиткоподібно-волотистому суцвiттi i в пазушних малоквiткових китицях. Цвiте у травнi - червнi. Плід - складна, червона або жовта соковита кiстянка. Плоди лостигають у липнi.
Росте в лiсах, підлiсках, на заплавних луках, по чагарниках, вирубках.
Для виготовлення галенових препаратiв використовують стиглi плоди, квiтки i листя. Квiтки i листя збирають у травнi - червнi.
Свiжі плоди малини мiстять цукри (глюкозу, сахарозу, фруктозу), органiчнi кислоти, вiтамiни, мiнеральнi речовини, флавоноїди ( астрагалiн, гiперозид, кемпферол), ефiрну олiю, макро- та мiкроелементи. У квiтках i листi малини є флавони, дубильнi речовини, вiтамiни, цукри, мiнеральнi речовини.
Галенові препарати малини мають антианемiчнi, антиангінальні, протизапальнi, потогiннi, протипростуднi, гiпоглiкемiчнi, гiпотензивнi, антиатеросклеротичнi, жарознижувальні властивості, покращують роботу шлунково-кишкового тракту.
Застосовують галенові препарати при анемiї, гiпертонiчнiй хворобi, атеросклерозi, грипi, бронхiтах, холециститах, кровотечах, набряках, цукровому дiабетi, стоматитах, гiнгiвiтах, ангiнi, шкiрних захворюваннях.
Внутрiшньо - настiй сушених плодiв (2 ст ложки сировини на 200 мл окропу, настоювати 20 хв) пити по 100 мл двічі на день. Настiй листя або квiтiв (20 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 20 хв), приймати по 2 ст ложки 4 рази на день.
Зовнiшньо - настiй квiток або листя малини (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати до повного охолодження) служить для зрошування, полоскання, примочок на пошкодженi дiлянки шкiри.