ЛАВР БЛАГОРОДНИЙ
Laurus nobilis
Невисоке, до 10 м
заввишки вічнозелене дводомне дерево або кущ родини лаврових. Має густу
пірамідальну крону. Листки чергові прості, короткочерешкові, шкірясті,
цілокраї, загострені.Квітки одностатеві, дрібні, білі, в 4 -
6-квіткових зонтикоподібних суцвіттях. Цвіте у квітні-травні. Плід -
синьо-чорна, однонасінна кістянка, достигає у жовтні - листопаді.
Розводять у Південному Криму як ефіроолійну, пряну і декоративну рослину. Можно культивувати в наших умовах, на зиму захищаючи.
Для виготовлення галенових ліків використовують листя і зрілі плоди.
Листя збирають з середини листопада до лютого. Плоди збирають у жовтні
- листопаді.
Листя лавра містить ефірну олію, катехіни, флавоноїди,
антоціани. Плоди лавра містять ефірну олію, дубильні речовини, феноли
та інші сполуки.
Благородний лавр - одна з найдавніших культурних
рослин, а тому оточений численними легендами й міфами. На згадку про
нього нерідко натрапляємо в грецькій міфології, за якою Дафну, дочку
бога Пенея, боги перетворили на лавр, щоб врятувати від переслідування
Аполона. Лавровий вінок і досі є символом слави й перемоги (звідси й
слово "лауреат" - увінчаний лаврами).
Природні зарості лавра
відомі лише на горі Урта в Грузії. Серед тамтешніх мешканців поширена
цікава легенда про появу лавра в Грузії.
Одного разу якийсь
вітрильник потрапив у лютий шторм і його розтрощило біля скелястого
берега. Врятувався тільки один матрос, знесений хвилею за борт. Уранці
місцеві мешканці знайшли на березі уламки корабля, а серед скель і
напівживого чоловіка з подертими до крові ногами, який, побачивши
людей, немічною рукою щосили намагався сягнути шиї, щось сказати, але
чути було тільки неясне шепотіння. Через декілька хвилин нещасний
помер. На його грудях знайшли мішечок з кількома темно-оливковими
зернятками. Збагнули, що то був талісман. Поховали небіжчика разом з
талісманом на скелястих горах. Минув рік, і на тому місці - на голому
камінні, де ніколи нічого не росло, вибуяло незвичайне дерево з
вузькими листками, які приємно пахли. Чарівне дерево росло, міцніло. Не
боялося ні каміння, ні вітрів. У широкій тінявій кроні перелітні птахи
знаходили їжу - чорні з синім полиском плоди. Відпочивши, вони летіли
далі та несли в собі насіння, гублячи його на своєму шляху. А там, де
падало насіння, з'являвся пагінець, який згодом перетворювався спочатку
на розлогий кущик, а потім - на дерево. Отак з часом всі схили гори
заросли. Лише через багато років заїжджий італійський купець впізнав у
дереві благородний лавр.
Галенові препарати листя листя лавра
приймають усередину при діабеті, псоріазі, малярії. Настоєм листя лавра
на олії натирають болючі місця при артритах, міозитах, ревматизмі,
простудних захворюваннях.
Внутрішньо - настій листя (10 листків
заливають трьома стаканами окропу, настоювати 4 години). Пити по 50 мл
тричі на день при діабеті, сухому кашлі. При псоріазі - 20 г сухих
листків лавра залити 400 мл окропу, кип'ятити 10 хв, процідити і пити
по 100 мл тричі на день протягом 7 днів. При гіпотонії (низькому
артеріальному тиску) для його підвищення добре покласти під язик на 2 -
3 хв лавровий лист. Звісно на смак - теж далеко не мед, але стане
легше.
Зовнішньо - настій листя (30 г сировини на 200 мл олії,
настоюють 10 днів) та мізь (порошок з листя і хвої ялівцю змішати з
вершковим маслом або внутрішнім свинячим жиром (60 г порошку листя
лавра благородного, 10 г хвої ялівцю на 120 г внутрішнього жиру) для
втирання в болючих місць.
ЛАКОНОС АМЕРИКАНСЬКИЙ
Phytolacca americana
Багаторічна
трав'яниста рослина родини лаконосових. Має багатоголове кореневище і
товстий веретеноподібний корінь. Стебло товсте, сокоаите, зелене або
червонувато-зелене, прямостояче, у верхній частині розгалужене, до 3 м
заввишки. Листки чергові, короткочерешкові, еліптичні або яйцеподібні,
цілокраї, на верхівці загострені, 10 - 20 см завдовжки і 3 - 4 см
завширки. Квітки дрібні, правильні, двостатеві, в довгих китицях. Цвіте
у червні - серпні. Плід соковитий, ягодоподібний, сплюснуто-кулястий,
чорно-фіолетовий.
На території України лаконос американський
розводять у садах іпарках як декоративну рослину, іноді дичавіє і
трапляється на засмічених місцях.
Для виготовлення лікарських форм
використовують коріння, заготівлю якого проводять восени.
Використовують його свіжим або сушать.
Коріння лаконосу
американського містить алкалоїди, тритерпенові сапоніни, ефірну олію,
вуглеводи,фітолакотоксин, мінеральні речовини.
Раніше свіже коріння
і висушене листя рослини використовували для приготування настоянки,
яка входила до складу препаратів, що застосовувалися при лікуванні
радікуліту, плекситу, тонзиліті, фарингіті. У народній медицині настій
коріння лаконосу використовують як послаблюючий, сечогінний, блювотний
і протиглисний засіб. Добрий ефект відмечено при лікуванні виразвової
хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, при захворюваннях нирок. В
дерматології лаконос американський користується репутацією засобу, що
активно впливає на обмін речовин. В гомеопатії препарати лаконосу
застосовують при дифтерії, фолікулярній ангіні, ларингіті, ревматизмі,
ішіасі, радикуліті.
Внутрішньо - настій коріння лаконосу (5 г на 200 мл окропу, настояти протягом 50 хв) пити по 1 ст ложці тричі на день.
|
