Народився у 1845 р. в селі Іванівна тепер Куп’янського району
Харківської області. Він відомий російський та український біолог. Один
з основоположників ембріології, порівняльної патології, імунології та
мікробіології. 1864 – закінчив Харківський університет. 1864-1867 – спеціалізувався в Німеччині та Італії, де вивчав ембріологію безхребетних тварин. 1867 – захистив магістерську дисертацію. 1868 – захистив докторську дисертацію. З 1867 Мечніков працює доцентом. 1870-1882 – працює професором з зоології та порівняльної анатомії Новоросійського університету в Одесі. 1886
– Мечніков разом з Гамалією заснував в Одесі першу в Росії
бактеріологічну станцію (тепер Вірусології і епідеміології Одеський
науково-дослідний інститут). Мечніков створив першу російську школу мікробіологів, імунологів, патологів. 1887
– на запрошення Пастера Мечніков переїхав до Парижа, де організував
лабораторію при Пастерівському університеті, якою завідував до самої
смерті. Мечніков установив спільні закономірності в розвитку хребетних
та безхребетних тварин, запропонував теорію багатоклітинних організмів. Відкрив явище фагоцитозу, за що йому було присуджено Нобелівську премію у 1908 р. Мечніков
приділяв багато уваги розробці проблеми імунітету, запалення,
довголіття, вивченню інфекційних хвороб (холери, черевного тифу,
сифілісу). За світоглядом Мечніков був переконаним матеріалістом і послідовником дарвіністів. Його іменем названо бактеріологічний інститут на базі пастерівського пункту та бактеріологічної станції, сучасна назва з 1865 р. Інститут розробляє проблеми: реактивність та алергія; епідеміологія; мікробіологія та паразитальні хвороби; вірусологія; вірусні та інфекційні хвороби. Наукові праці Мечнікова відносяться до важливих рядів біології та медицини. 1866-1886
р. розробляв питання відносної еволюції та ембріології, будучи разом з
Ковалевським одним з засновників цього напрямку. Мечніков разом з відомим ученим Є.Ру штучно викликав сифіліс у мавпи у 1903 р. Велике
місце в працях Мечнікова займали питання старіння. Він вважав, що
старість та смерть у людини наступають передчасно, в результаті
самоотрави організму мікробами та іншими отрутами. Найбільше
звертав увагу у відношенні кишкової флори. На основі своїх уявлень він
запропонував ряд профілактичних та гігієнічних заходів боротьби з само
отрутою організму. Це стерилізація їжі, обмежене вживання м’яса,
вживання молочнокислих продуктів. Кінцевою ціллю боротьби з
передчасною смертю Мечніков рахував “ортобіоз” – винахід “цінного та
щасливого” циклу життя, яке закінчувалося природною смертю. Серед
багатьох його праць порушені питання загальнотеоретичної та
філософської проблеми. В ранніх його працях, присвячених питанням
дарвінізму, Мечніков назвав ряд ідей, які перебільшили сучасне поняття
деяких питань еволюції. Приписуючи себе до сторонників “раціоналізму”, він критикував релігійні, містичні, ідеалістичні поняття. Головну
роль в людському прогресі Мечніков приписував науці. Він почесний член
багатьох зарубіжних АН, наукових інститутів та організацій. Безсумнівно, що вклад в біологічну науку – величезний, в тому числі і в мікробіологію. Без вищеперечислених досліджень, відкриттів, теорій, неможливий розвиток мікробіології. Він
мав численних учнів та наступників, які пишаються таким вчителем та
далі розвивають та досліджують різні сфери біологічних наук.
|