Заплідненням називають процес з'єднання (злиття) зрілої чоловічої
(сперматозоїда) і жіночої (гамета) статевих клітин, в результаті якого
утворюється одна клітина (зигота, яйце), що є початком нового
організму. Процес дозрівання яйцевої клітини (стор. 28) і
сперматозоїда складний, він завершується редукційним поділом, в
результаті якого кількість хромосом у ядрах обох клітин зменшується
вдвоє. Ядро нової клітини, що утворилася в результаті запліднення, має
повне число хромосом (46). Сперматогенез відбувається в
покручених сім'яних канальцях чоловічої гонади — сім'янику. Стінка
сім'яного канальця складається з тонкої сполучнотканинної основи і
внутрішнього спермогенного шару, утвореного сертолієвим синцитієм і
розміщеними в його петлях чоловічими статевими клітинами на різних
стадіях розвитку. Процес сперматогенезу складний, він
завершується в період статевої зрілості утворенням сперматозоїдів —
зрілих чоловічих статевих клітин, здатних до запліднення. Повному
дозріванню передує дворазовий (швидко настаючий один за одним) поділ,
в результаті якого в ядрі статевої клітини залишається половина
хромосом (23 замість 46). Зрілий сперматозоїд людини має довжину до 50—60 ц, і складається з голівки, шийки І хвостика . Голівка
овальна, трохи сплющена з боків, містить найістотнішу частину
сперматозоїда — ядро, оточене тонким шаром протоплазми. Шийка
складається з протоплазми, містить видозмінену центросому, яка сприяє
процесові поділу заплідненого яйця. Хвостик складається з протоплазми,
він призначений для активного пересування сперматозоїда в рідкому
середовищі. В результаті коливальних рухів хвостика сперматозоїд може
самостійно рухатись голівкою вперед, з швидкістю 2— З мм за хвилину. Сперматозоїди
мають властивість рухатись проти течії рідини. Із піхви вони
переміщуються в матку і з неї в маткові труби, хоч рідина (секрет) в
статевих шляхах тече в протилежному напрямі. Здатності рухатись
сперматозоїди набувають після того, як потрапляють у секрет сім'яних
пухирців і передміхурової залози. Суміш сперматозоїдів з секретом
сім'яних пухирців, передміхурової і куперової залоз називається
сім'яною рідиною, або спермою (ейякулят). Сперма — це студениста маса білуватого кольору, лужної реакції, має специфічний запах. Під
час статевих зносин у піхву випорскується 3—5 мл сперми, в якій
міститься 200—500 млн. сперматозоїдів. Сперма потрапляє головним чином
у заднє склепіння піхви, куди обернена піхвова частина шийки матки.
Зовнішній отвір каналу шийки матки стикається з спермою, скупченою в
задньому склепінні, що сприяє прониканню сперматозоїдів у матку. При
статевому збудженні мускулатура матки скорочується, зовнішній зів
шийки трохи відкривається, слизова пробка виступає з шийки і
обволікається спермою, що потрапила в заднє склепіння. Після статевих
зносин слизова пробка з сперматозоїдами втягується в шийку матки
назад. Але головною умовою проникання сперматозоїдів у матку є
здатність їх самостійно рухатись. Вони переміщуються з піхви, що має
кисле середовище, в шийку матки. Під дією кислого середовища піхви
частина сперматозоїдів гине або втрачає життєздатність, частина
проникає в просвіт матки і труб. Лужне середовище в шийці і тілі матки
— найсприятливіше для життєдіяльності сперматозоїдів. У лужному
середовищі матки і маткових труб сперматозоїди зберігають здатність
рухатись протягом кількох днів (3— 4 дні). Проте здатність до
запліднення після проникання в матку і труби сперматозоїди зберігають
не більше 2 днів. Сперматозоїди, які проникли через труби в черевну
порожнину, гинуть протягом доби. Сперматозоїди, які самостійно
рухаються, через '/2—1 год досягають порожнини матки, через 11/2—2
год/ потрапляють у маткові труби, де вони зустрічаються з яйцеклітиною. Процес
розвитку яйцеклітин пов'язаний з ростом і розвитком первинних
фолікулів, розміщених у корковому шарі яєчника. Первинний
(примордіальний) фолікул складається з незрілої яйцеклітини, оточеної
шаром епітеліальних клітин (епітелій фолікула) і сполучною тканиною. У
першу (фолікулярну) фазу менструального циклу починається ріст одного
або кількох первинних фолікулів, але стадії повного дозрівання
досягає звичайно один фолікул; інші зазнають регресу. Процес
дозрівання фолікула при 28-денному менструальному циклі вкладається в
14 днів (при 21-денному — в 10—11 днів). Яйцеклітини самостійно
рухатись не можуть. Зріла яйцеклітина, оточена прозорою оболонкою.
променистим вінцем, потрапляє з фолікула, який лопнув, у черевну
порожнину. Потраплянню яйцеклітини в трубу сприяють присисні
перистальтичні рухи труби та її бахромок, миготіння війок епітелію
труби, що створює течію рідини від лійки до маткового кінця труби. На
думку К. К. Скробанського, потраплянню яйцеклітини в трубу сприяє
рефлекторне скорочення черевного преса, що відбувається під час
овуляції. Запліднення звичайно відбувається в ампулярній частині маткової труби. До
яйцеклітини, що потрапила в ампулярний кінець труби, йде багато
мільйонів сперматозоїдів. На поверхні яйцеклітини назустріч
сперматозоїдам утворюється сприймальний горбик. Прониканню багатьох
сперматозоїдів у протоплазму яйцеклітини перешкоджають клітини
променистого вінця і прозора оболонка. Сперматозоїди, які вкривають
поверхню яйцеклітини, виділяють ферменти (гіалуронідазу, муциназу),
які сприяють збільшенню проникності променистого вінця і прозорої
оболонки та прониканню в яйцеклітину кількох чоловічих статевих клітин. Із
кількох сперматозоїдів, що проникли в яйцеклітину, тільки один бере
участь у заплідненні; ядро цього сперматозоїда просувається назустріч
ядру яйцеклітини і зливається з ним. Злиття статевих клітин є не
простим додаванням, а взаємною асиміляцією ядерного матеріалу статевих
клітин, в результаті якої утворюється єдине ядро зиготи. При цьому
батьківська спадковість, привнесена голівкою (ядром) сперматозоїда,
об'єднується з материнською спадковістю (і ядерною, і
цитоплазматичною). Зигота, що має подвійну спадковість, набуває
властивості активного розмноження і диференціювання, у ній
відбувається різке посилення обміну речовин, яке визначає її здатність
до швидкого розвитку. Усі сперматозоїди, що не потрапили в яйцеклітину,
гинуть, розпадаються і всмоктуються слизовою оболонкою труб.
З моменту запліднення починається вагітність.
|