Листки евкаліпта кулястого містять летку олію (0,7—2 %), основ­ною складовою частиною якої е терпен цінеол, що має окислювальну і бактерицидну дію, терпени (пінен), альдегіди і сесквітерпенові спирти (міртенол, глобулол), смолисті речовини бальзамічної природи, дубильні речовини, фітонциди.

Діють як expectorans, secretolyticum, desinficiens, bacteriostaticum, advulnans, antispasmodicum, hemostypticum, tonicum.

Застосовують у вигляді відвару: 2 столові ложки подрібнених лист­ків заливають 1 склянкою води, кип'ятять 5 хв., охолоджують. П'ють по 1 столовій ложці 3 рази протягом доби. У великих дозах можуть зумовити подразнення слизової оболонки органів травлення і спричи­нити блювання, загальну слабкість, судоми. Цим відваром промивають гнійні рани і рани, які погано гояться, спринцюють піхву, полощуть горло при хронічному тонзиліті, роблять інгаляції при простудних хво­робах.

Препарати: листки евкаліпта (Folium Eucalypti), в упаковці по 100 г; брикети розміром 120Х65Х 10 мм, розділені на 10 частин — доз;

настойка евкаліпта (Tinctura Eucalypti), у флаконах міст­кістю 25 мл. Призначають по 15—ЗО та 10—15 крапель на 1 склянку теплої води для полоскань горла й порожнини рота;

евкаліптова олія (Oleum Eucalypti) містить 60 % цінеолу пінена. Для полоскань та інгаляцій при запальних захворюваннях

верхніх дихальних шляхів призначають по 15—20 крапель на 1 склянку теплої води. Входить до складу пектусину (Pectusinum) —див. М'ята перцева, дія інгаляційна;

інгакамф (Inhacamph), інгаліпт (Inhalyptum). Рекомен­дують при тонзиліті, фарингіті, ларингіті, афтозному і виразковому сто­матитах (3—4 рази протягом доби; препарат тримати в роті, перед тим ретельно прополоскавши ротову порожнину теплою перевареною водою). Протипоказаний при чутливості до сульфаніламідів і летких олій. Евка­ліптова олія входить до складу мазі «Ефкамон» («Efcamonum»), яку застосовують при м'язовому, артритичному і невралгічному болю. Мазь втирають у шкіру по 2—3 г 2—3 рази протягом доби;

аерозоль камфомен (Aerosolum Camphomenum), у скля­ному балоні. Склад: евкаліптова, камфорна і рицинова олії (по 0,61 г), 1 % спиртовий розчин фурациліну (2 мл), оливкова олія (до 10 мл). При захворюваннях верхніх дихальних шляхів, переважно гострому риніті і фарингіті, інгаляції проводять 3^4 рази протягом доби після їди. Проти­показаний дітям віком до 5 років і тим, хто працює в умовах з підвищеною запиленістю повітря;

хлорофіліпт (Chlorophylliptum) —суміш хлорофілів А і В. Застосовують при захворюваннях, зумовлених антибіотикостійкими шта­мами стафілококів — післяпологовому, післяопераційному сепсисі, пнев­монії, перитоніті, опіковій хворобі, фаринго-, ларинготрахеїті, ентериті, коліті, для обробки ран і виразок, що погано гояться, ерозій шийки матки, для санації носіїв стафілококів. Препарати можуть зумовлювати алергію;

спиртовий розчин хлорофіліпту 1 % (ol. spirituosa chlorophyllipti), в упаковці по 100 та 200 мл. Для визначення реакції організму на препарат хворому дають випити 25 крапель хлорофіліпту, розчиненого в 1 столовій ложці води. При схильності до алергії через 6—8 год будуть спостерігатись набрякання губ, слизової оболонки горла. Якщо явища алергії не виникають, препарат призначають усередину при пневмонії, опіковій хворобі, носійстві стафілококів, фаринго-, ларин­готрахеїті, ентероколіті стафілококового походження, а також з метою запобігання післяопераційним ускладненням: по 25 крапель у 1 столовій ложці води 3 рази протягом доби за 40 хв до їди. При наявності стафіло­коків у кишечнику ставлять клізму (через добу). Розчин для клізм — 20 мл 1 % спиртового розчину хлорофіліпту на 1 л перевареної води. Курс лікування — 10 клізм. Для обробки опікових поверхонь, трофічних виразок 1 % розчин додають до 0,25 % розчину новокаїну у співвідно­шенні 1:5. Для спринцювання піхви 1 столову ложку 1 % розчину хлоро­філіпту беруть на 1 л води. Готують ex tempore;

розчин хлорофіліпту 0,25 % (Sol. Chlorophyllipti 0,25 %), у ампулах по 2 мл. Вміст ампули розчиняють у 38 мл стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду і повільно вводять (після одержан­ня результатів проби на алергію) по 40 мл 4 рази на добу внутрішньо­венне протягом 4—5 діб. Призначають при септичних станах, опіковій хворобі, пневмонії тощо. У разі перитоніту, емпієми 0,25 % розчин вводять внутрішньопорожнинно через дренажну трубку з 0,25 % роз­чином новокаїну у співвідношенні 1:20;

розчин хлорофіліпту в олії 2% (Sol. Chlorophyllipti 'oleosa 2 %), у флаконах місткістю 50 мл. Змочені розчином стерильні серветки вводять у піхву з метою лікування ерозій шийки матки.

М'ята перцева (холодна) — Mentha piperitae L.

Листки м'яти перцевої містять летку олію (2,4—2,75 %), переважно 1-ментол (50 %), ментон (25 %), а також 1-ментон, d-феландрен, а-, 0-пінен, лимонен, депентен, цінеол, сабінен, пулегон, дубильні речови­ни (6—12 %), тритерпени (урсулову, олеанову кислоти), флавоноїди (діосметин, гесперидин), каротин, бетаїн, мінеральні солі, ензими.

Діють як analgeticum, antisepticum, stomachicum, carminativum, aromaticum, antineuralgicum, cholagogum, cholereticum, spasmolyticum, analgeticdm.

Застосовують у вигляді відвару (напару): 1 столову ложку листків заливають 2 склянками окропу, настоюють 10 хв. П'ють 2-^3 рази протя­гом доби по 1 столовій ложці при здутті, недостатній ферментації, нудоті у вагітних. Зовнішньо використовують при сверблячих висипаннях. Має стероїдний ефект. При сверблячому дерматозі, нейродерміті, хронічній екземі, а також трофічних виразках і ранах, що погано гояться, рекомен­дують мазь «Пропоцеум» (Unguentum Propoceum), яка містить про­поліс.

Препарати: листки м'яти холодної (Folium Menthae pi­peritae), в упаковці по 100 г;

настойка м'яти холодної (Tinctura Menthae piperilae), у флаконах місткістю 10, 15 та 25 мл. Призначають по 10—15 крапель за один раз для збудження і поліпшення травлення, а також як вітрогін­ний і потогінний засіб і щоб зменшити нудоту. Діє жовчогінно. Як де­зинфікуючий засіб застосовують при гнійному бронхіті, бронхоекта-тичній хворобі. Сприяє розширенню вінцевих судин при стенокардії. У поєднанні з препаратами барвінку малого знижує артеріальний тиск;

м'ятна олія (Oleum Menthae). Для поліпшення смаку і санації осередків інфекції;

бороментол (Boromentholum), мазь. Склад: ментол (0,5 час­тини), борна кислота (5). Антисептичний і болезаспокійливий засіб для змащування шкіри при свербінні, невралгії, для обробки слизової обо­лонки носа при нежиті;

меновазин (Menovasinum), у флаконах місткістю 40 мл. Склад: ментол (2,5 г), новокаїн (1 г), анестезин (1 г), етиловий спирт (до 100 мл). Для втирання в шкіру при невралгії, міалгії, артралгії і при дерматозах. При передозуванні можливі запаморочення, загальна слаб­кість, зниження артеріального тиску;

валідол (Validolum)—розчин ментолу в ментоловому ефірі ізовалеріанової кислоти. Таблетки по 0,06 г в упаковці по 10 шт. і рідина у флаконах місткістю 5 мл. Призначають по 4—6 крапель на грудочці цукру при стенокардії, неврозах, істерії, а також як протиблювотний засіб при "повітряній і морській хворобах;

пектусин (Pectusinum), таблетки в упаковці по 10 шт. Склад: ментол (0,004 г), евкаліптова олія (0,0005 г), тальк (0,03 г), цукор (0,75 г). Призначають по 1 таблетці під язик при запальних процесах верхніх дихальних шляхів;

краплі «Евкатол» (Guttae «Eucatolum»), у флаконах міст­кістю 40 мл. Склад: ментол (0,25 г), настойка евкаліпта (50 мл), етило­вий спирт 90 % (до 100 мл). Призначають по 5—10 крапель на склянку перевареної води для полоскання горла при захворюваннях верхніх ди­хальних шляхів;

оліметин (Ohmetinum), капсули по 1 г в упаковці по 12 шт. Склад-, олія м'яти перцевої (0,017 г), очищена терпентинова олія (0,0341 г), олія кореневища аїру тростинного (0,025 г), оливкова олія (0,9205 г), очищена сірка (0,0034 г). Призначають по 2 капсули 3—5 ра­зів протягом доби після їди при сечокам'яній і жовчнокам'яшй хво­робах;

свічки «А н есте зол» (Suppositona «Anaesthesolum»). Склад: анестезин (0,1 г), дерматол (0,04 г), цинку окис (0,02 г), ментол (0,04 г), жирова основа (2,7 г). При геморої 1—2 свічки вводять у пряму кишку;

зубні краплі. Склад: ментол і тимол (по 0,06 г), фенілсалі-цилат (0,75 г), гліцерин (2,5 г), етиловий спирт 96 % (25 г);

м'ятна вода (Aqua Menthae). Для поліпшення смаку і полос­кання ротової порожнини.

У разі підвищеної чутливості до ментолу не можна користуватись зубною пастою, кремом, які його містять, оскільки це може зумовити появу кропив'янки, почервоніння шкіри, головний біль. Треба бути також дуже обережним при використанні олії для обробки шкіри немовлят. У великих дозах вона може спричинити блювання, атаксію, а інколи внаслідок дії на центральну нервову систему — прискорення частоти дихання, судоми і навіть смерть від паралічу центру дихання.