ДЕРЕВІЙ ЦІЛОЛЙСТИЙ

тысячелистник цельнолистньш Achillea ptarmica — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцві­тих). Стебла одиничні, прямостоя­чі, розгалужені, біля основи зде­рев'янілі, ЗО—120 см заввишки. Листки цілісні, голі або слабо-опушені, сидячі, вузьколанцетні, двічіпилчасті, до 6 мм завширшки. Квітки зібрані в кошики, що ут­ворюють негустий щиток; крайові квітки (їх 8—14) язичкові, маточ­кові, білі, серединні — трубчасті, двостатеві. Плід — сім'янка. Цвіте у липні — вересні. Поширення. Росте на вологих лу­ках, по берегах річок і водойм на Прикарпатті і зрідка на Поліс­сі (в західній частині). Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Зрізають верхівки стебел (без зде­рев'янілих частин). Сушать під на­метом або на горищі. Рослина неофіцикалька.

Хімічний склад. Кошики містять алкалоїд ахілін і ефірну олію, до складу якої входить стеароптен. У листках є значна кількість (до 90 мг% ) аскорбінової кислоти. Фармакологічні властивості і ви­користання. Рослина відома в на­родній медицині як кровоспинний, ранозагоювальний та знеболюю­чий засіб, її використовували при виразковій хворобі шлунка, при туберкульозі легень, геморої, мат­кових кровотечах, зубному болі, для загоювання ран і виразок.

ЖОВТЕЦЬ ПОВЗУЧИЙ

лютик ползучий

Ranunculus repens — багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебло ви­східне, 15—75 см заввишки, при основі — з довгими надземними пагонами, які по вузлах укорі­нюються. Листки, крім верхів­кових,— черешкові, трійчасте-або двічі трійчасторозсічені, з тричі-розділеними на гострозубчасті частки сегментами. Квітки пра­вильні, двостатеві, п'ятирозділь­ні, з жовтими, блискучими, обер­ненояйцевидними пелюстками. Плід — збірний, із сім'янок, куля­стий Цвіте у травні — червні. Поширення. Росте на вологих місцях по всій території України, крім полинового Степу.

• Сировина. З лікувальною метою використовують траву, зібрану під

час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава містить дубильні речовини, алкалоїди (0,1 %), кумарини (умбеліферон, скополетин), флавоноїди (вітек-син, сапонаретин, неовітексин), аскорбінову кислоту, хінони, са­поніни Tav-лактони (ранункулін і протоанемонін). Фармакологічні властивості і ви­користання. У зв'язку з великою отруйністю цю рослину викори­стовують в основному зовнішньо як ранозагоювальний, витяжний та бактерицидний засіб при золо­тусі (для прискорення дозрівання наривів) та фурункульозі. Засто­совують свіже добре зім'яте листя, накладаючи на рани. В тібетській медицині рослину використовува­ли при головних болях, водянці, набряках та жіночих хворобах.

ЛІЛІЯ ЛІСОВА

лилия лесная

Lilium martagon — багаторічна цибулинна рослина родини лілійних. Цибулина яйце­видна, жовтаво-кремова, склада­ється з багатьох м'ясистих лусок. Стебло прямостояче, нерозгалужене, зелене або з червонува­тими крапками, голе або опушене, 50—150 см заввишки. Листки цілокраї, еліптично-ланцетовидні; верхні й нижні — чергові, серед­ні — зібрані по 5—8 у кільце, біль­ші за нижніх і верхніх. Квітки правильні, двостатеві, ве­ликі, ясно-пурпурові, з темно-фіолетовими плямами, зібрані у верхівкові рідкі китиці. Плід — коробочка. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Рідкісна рослина. За­несена до Червоної книги Укра­їнської РСР. Культивується як декоративна.

Сировина. З лікувальною метою використовують квітки, листки і цибулини. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад не вивчено. Фармакологічні властивості і ви­користання. В народній медицині рослину використовують як се­чогінний, болетамувальний і рано­загоювальний засіб та при жовтя­ниці. Цибулини їстівні, їх їдять свіжими або печеними, про запас сушать. Сушені цибулини пере­мелюють на борошно, з якого готують поживну корисну молоч­ну кашу.