В побічну підгрупу І групи періодичної системи входять елементи підгрупи міді: мідь – Сu, срібло - Аg, золото - Аu. Срібло
– Аg – важкий метал (густина + 10,5 г/см3); масова частка його у земній
корі 1.70-5%. Срібло зустрічається у складі мінералу аргентиту (Аg2S) і
в вільному стані. Чисте срібло – дуже м’який, тягучий метал; воно краще
за всі метали проводить тепло і електричний струм. В практиці
застосовують його справ з міддю, бо чисте срібло дуже м’яке. Елемент
срібло легко відновлюється до металів зі сполук і утворює комплексні
сполуки. Це є малоактивний метал, внаслідок хімічної стійкості, тому
його відносять до благородних металів. Срібло нерозчинне в розведених
мінеральних кислотах, легко розчинне в тих кислотах, які проявляють
окисні властивості – в азотній кислоті (НNO3) і концентрованій сірчаній
(Н2SO4). Срібло застосовують для виготовлення деяких
інструментів, також воно проявляє бактерицидну дію. Доведено, що іони
срібла вбивають грам-позитивні і грам-негативні бактерії і віруси;
древні єгиптяни застосовували його для лікування ран. Із сполук срібла в медицині застосовують: -нітрат срібла (ляпіс) - АgNO3 – як в’яжучий і припікаючий засіб; колоїдні
препарати (розчини) – де срібло зв’язане з білком і тільки частково
іонізоване. За рахунок цього припікаючи дія зникає, а залишається лише
дезинфікуюча. Бактерицидність препаратів срібла загальновідома.
Вони застосовуються внутрішньо і місцево як в’яжучі, антисептичні і
припікаючи засоби при лікуванні шкірних, урологічних і очних
захворювань. При довготривалому застосуванні цих препаратів
спостерігається своєрідна форма отруєння (хронічного) – аргірія – це
сіре забарвлення шкіри, слизових оболонок. До колоїдних препаратів срібла відносяться: *протаргол; *коларгол. Протаргол
– Protargolum (Argentum proteinicum) – коричнево-жовтий або коричневий
пухкий порошок без запаху, слабо-гіркий або злегка в’яжучий на смак,
гігроскопічний. Легко розчиняється в воді. Кількісний вміст срібла
7,8-8,3%. Коларгол – Collargolum – зеленувато- або
синювато-чорні пластинки з металічним блиском; ззовні подібний до
кристалічного йоду (І2) або перманганату калію (КмnO4). Розчинний у
воді; кількісний вміст срібла – 70%. При розчиненні у воді, ці
препарати утворюють колоїдні розчини – прозорі, гомогенні рідини, які
не розділюються при фільтруванні. Ці розчини характеризуються
агрегативною стійкістю. Для них характерне явище коагуляції (розпаду),
якому сприяють такі фактори: -додавання рідин, які знижують дисоціацію молекул; -дія фізичних факторів: нагрівання, охолодження; -дія світла; -час зберігання; -додавання речовин, які мають стабілізуючу здатність (гліцерин, еталон, сиропи). Саме
в медичній практиці застосуються колоїдні розчини захищених колоїдів,
тобто розчини протарголу і коларголу, які здатні утворювати гідратну
оболонку, “природній захист”. Розчин протарголу готують, використовуючи
його здатність до набухання, а потім самовільно переходити в розчин:
розчин коларголу не має такої здатності, тому його готують шляхом
розтирання у ступці коларголу з невеликою кількістю води і з наступним
розчиненням. Розчини коларголу і протарголу при виготовленні проціджують через рихлий тампон вати або фільтрують через беззольні фільтри. При прокалюванні дані препарати обвуглюються і відчувається специфічний запах паленого. Зберігають: в добре закупореній тарі, банках темного скла, в захищеному від світла місці, щоб запобігти розкладу препаратів. Коларгол
і протаргол застосовують зовнішньо у вигляді 1%, 2% і 3% розчинів як
в’яжучий, антисептичний і протизапальний засіб при захворюванні верхніх
дихальних шляхів, для промивання порожнини тіла, для знезараження
гнійних ран, при захворюванні очей.
| 
