Україна - держава Східної Європи. Її территорія становить 603,7 тис.
кв. км. За площею вона перевищує такі країни Європи, як Франція,
ІспанІя, ШвецІя. Україна займає приблизно 5,7% території Європиі. Її
положення на кордоні східних та західних народів та культур, широкий
вихід до Чорного та Азовського морів в значній мірі позначились на
історіі та розвитку держави. Певною мірою цим визначається і майбутнє
країни. Державні кордони України не співпадають з її етнічними
кордонами. Її положення є результатом колонізаторської політики ряда
сусідніх держав. За допомогою воєнної сили шляхом штучної ассиміляції
населення етнічні українські землі разом із народом, який проживав на
них, опинялися у складі інших державних утворень. Частина цих земель
перебуває там і сьогодні. Проте, Україна виступає за мир між
народами - сусідами, проти будь-яких змін, або перегляду кордонів між
нею і сусідніми державами. Гарантом непорушності кордонів
України є Хельсинські Угоди 1975 року; Декларація про державний
суверенітет України від 16 липня 1990 року та Акт проголошення
незалежності України від 24 серпня 1991 року. За численністю
населення Україна займає п'яте місце у Європі, складаючи 7,5% її
населення. Більшість жителів України проживає у містах. Серед
міст-«мільонерів» з населенням більше мільону - великий морскій порт на
Чорному морі - Одеса, найбільший центр вугледобувальної та
металургічної промисловості Донецьк, річковий порт на Дніпрі, місто
металургів та машинобудівників - Дніпропетровськ, важливий промисловий
центр, місто вищих навчальних закладів (університети, політехнічний
інститут, воєнна академія, інститут мистецтв), колишня столиця України
у 1918-1939 рр. - місто Харків і вічно юний красень Київ, де мешкає
більше 2 млн. 600 тыс. людей. Сільське населення переважно
зосереджено у Закарпатській, Черновицькій, Тернопільській,
Івано-Франківській та Вінницькій областях. Економіка сучасної
України знаходиться у стадїї реформування. Перебуваючи у складі Союзу
республік, Україна розвивала, переважно, галузь важкої промисловості -
чорну металургію, машинобудування, вугледобувальну промисловість. При
цьому майже 80% промислового виробництва України не мало повного
технологічного циклу. Перехід від планової до ринкової економіки почав
здійснюватися у нашій країні тільки з 1994 року. Проведення грошової
реформи (1996 р.), реформування відносин власності та приватизацїї
власності державних підприємств - промислових, будівельних,
сільськогосподарчих, підприємств харчової промисловості і торгівлі
створюють умови для розвитку у країні малого та середнього бізнесу.
Найбільш актуальною зараз є проблема реформ у сфері налогової політики,
її успішне рішення буде сприяти розвитку ринкової інфраструктури. Громадяни
України мають право на соціальний захист, котрий гарантується
загальнодержавним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків
громадян, підприємств, створенням мережі державних і приватних закладів
догляду за непрацездатною часткою населення. Проте, загальна
екомонічна криза в першу чергу позначається на всій системі соціального
забезпечення, внаслідок чого пенсіонери, інваліди, діти-сироти,
многодітні та малозабезпечені сім'ї знаходяться зараз на грані
виживання. Загальний рівень життя в країні знизився більш ніж в 10
разів, що приводить до різкого погіршення демографічної ситуації в
країні. Вимушена міграція сотен тисяч людей і, як наслідок, -
майже повне спустошення території ряду районів України - трагічна
спадщина Чорнобильської катастрофи. Привертаючи увагу до
багатьох невирішених проблем сьогодення в Україні, необхідно відмітити
ті великі зусилля, які додає держава щодо подолання кризового стану
країни. Зокрема, держава йде на великі витрати, щоб мінімізувати
наслідки на АЕС, поліпшити екологічну ситуацію в країні. В Україні
створюється система державного регулювання безпечного використання
ядерної енергії. Закон «Про використання ядерної енергії та радиаційної
безпеки» встанавлює приорітет безпеки людини та навколишнього
середовища, права та обов'язки громадян у сфері використання ядерної
енергїї, визначає правові основи міжнародних зобов'язань України у
відношенні використання ядерної енергії. Народ України високо
цінує допомогу і підтримку міжнародних організацій та фінансових
інститутів, що беруть участь у здійсненні ряду програм, спрямованних на
рішення численних проблем, що існують у нашій країні.
Проекти міжнародної Асоціації «Зелений Хрест», такі, як «Матері і
діти», «Оздоровчі та дитячі еколгічні табори», гуманітарна допомога, -
все це важливі знаки дружнього ставлення до нашої країни, нашому
народу, котрі надзвичайно високо цінуються всіма людьми в Україні. Незважаючи
на серйозні економічні труднощі, сьогодні наша країна переживає високий
духовний та культурний підйом. Відродження одвічних традицій
національної культури, народної художньої творчості, створення
необхідних умов для вільного розвитку української мови як державної, а
також мов національних меншин, - характерні показники сучасного
культуротворчого процесу. Зрозуміти людей, які живуть в Україні,
мріють про гідне майбутнє для своїх дітей, які будують нову правову
державу та намагаються зберігти весь свій історичний досвід, можна
тільки глибоко і серйозно проникнувши в сутність національного
характеру. Українці - люди щиросердні, віруючі, доброзичливі,
вони готові щедро ділити з близькими та далекими друзями все, що сами
мають. Вільний і незалежний український народ багато обдарований
унікальним талантом, здатністю виживати в будь-яких історичних реаліях,
здатністю до відродження. Саме тому, українці з надією і вірою
дивляться у своє майбутнє.
| 
