1. Залежність клімату від географічної широти,

підстилаючої поверхні, циркуляції атмосфери

Клімат — це багаторічний режим погоди, властивий певній місце­вості. Він формується під впливом трьох найважливіших чинників: при­току на Землю сонячної радіації, атмосферної циркуляції і характеру підстилаючої земної поверхні.

Клімат залежить від географічної широти, тому що вона визначає кут падіння сонячних променів, а значить — приплив на Землю соняч­ної радіації. Цей чинник став причиною появи на планеті п'ятьох тепло­вих поясів — жаркого, двох помірних і двох холодних.

Циркуляція атмосфери — не менш важливий чинник, який утво­рює клімат, оскільки повітряні маси, що переміщуються (теплі або хо­лодні, сухі або вологі), спроможні сформувати усередині теплового по­ясу різноманітні режими погоди (тобто клімати). На глобальному рівні загальна .циркуляція атмосфери призводить до утворення поясів висо­кого (у тропічних широтах і полярних областях) і низького (в екваторі­альній смузі й помірних широтах) тиску.

Кліматичні пояси Землі (екваторіальний, субекваторіальні, тропічні і т. д.) — приклад спільної дії двох факторів — надходження сонячної радіації і планетарної атмосферної циркуляції.

Як приклад циркуляції повітряних мас, що призводять до форму­вання клімату на регіональному рівні, можна назвати мусони — вітри, що змінюють свій напрямок два рази на рік. Літній мусон, дме з океану на сушу, а зимовий — навпаки.

Підстилаюча поверхня — це своєрідний фон, на якому відбувається перерозподіл тепла і вологи, це важливий кліматотвірний чинник. Так, висота місцевості над рівнем моря впливає і на кількість опадів (у горах їх випадає більше, ніж на прилягаючих рівнинах), і на температуру по­вітря (чим вище, тим холодніше), У результаті в горах формується ви­сотна кліматична поясність.

Гори можуть перешкоджати проникненню холодних повітряних мас (наприклад, Кримські гори захищають Південний берег Криму від хо­лодного повітря північних широт. Гімалаї — приклад гір, що перешкод­жають проникненню вологих повітряних мас усередину материка.

На клімат впливають і прибережні течії. Так, холодна Бенгельська те­чія біля берегів Африки стала причиною утворення тропічної пустелі Наміб. У залежності від характеру підстилаючої поверхні (океан або суша) формуються морські і континентальні типи клімату.

2. Повітряні маси. Типи повітряних мас та їх рухи

Повітряні маси — великі об'єми повітря з тропосфері, що характе­ризуються відносно однорідними властивостями (однорідні за темпера­турою, вологістю) і рухаються як одне ціле.

На Землі виділяють 4 зональних типи повітряних мас.

Екваторіальне повітря — повітряні маси, що утворюються в смузі зниженого тиску. Вони мають високі температури і велику вологість.

Тропічне повітря — повітряні маси, що утворюються в смузі висо­кого тиску. Континентальне тропічне повітря формується над тропічни­ми пустелями. Воно має високу температуру, низьку відносну вологість. Морське тропічне повітря утворюється над океанами. У нього високі тем­ператури і вологість.

Помірне повітря— повітряні маси, що утворюються помірних широтах. Морське помірне повітря формується в областях низького тис­ку над океанами, вологість його велика. Західними вітрами і циклона­ми воно переноситься далеко всередину материків, приносячи із собою опади. Континентальне помірне повітря формується над материками. Його властивості по сезонах неоднакові: улітку повітря має досить ви­соку температуру І може містити достатньо вологи, взимку воно холод­не й сухе.

Арктичне (антарктичне) повітря — повітряні маси, що утворю­ються над Арктикою й Антарктидою в області високого тиску. Континен­тальне арктичне (антарктичне) повітря має, вкрай низькі температури і невелику вологість. Морське арктичне (антарктичне) повітря трохи тепліше, містить більше вологи.

Між основними зональними типами повітряних мас виникають го­ловні кліматичні фронти: арктичний, полярний, тропічний.

Фронти виникають і на регіональному рівні — при зіткненні теплої і холодної повітряних мас. Теплий фронт утворюється при насуванні теп­лого повітря на холодне; холодний фронт — навпаки.