Природні ресурси - компоненти природи, які використовуються
(актуальні) або можуть бути використані (потенційні) як засоби
виробництва і предмети споживання. До природних ресурсів належать:
сприятливі кліматичні умови (енергія Сонця, вітру, води), грунти,
рослини, тварини, мінеральна сировина, води. Природні ресурси
поділяються на мінеральні, енергетичні, водні, земельні, біологічні
(рослинні, тваринні), кліматичні, рекреаційні. Планета Земля має
великі водні, рослинні, мінеральні та інші ресурси. Але вони не
безмежні. Потреби людини в сировині, паливі безперервно зростають.
Промислові підприємства використовують воду, сировину, паливо, кисень
повітря в зростаючих обсягах. Ступінь використання природних ресурсів
визначається не стільки їх природними властивостями, скільки
соціально-економічними потребами. Розрізняють вичерпні і невичерпні природні ресурси. Вичерпні ресурси в свою чергу поділяються на відновлювані та невідновлювані. До
відновлюваних природних ресурсів належать родючі грунти, рослинність і
тваринний світ. Під час використання вони безперервно відновлюються
самою природою, однак, їх природне відтворення (відновлення
родючості грунтів, деревної й трав'яної маси, кількості тварин тощо)
часто не збігається з темпами використання. Уявлення про невичерпність
ресурсів цієї групи все частіше приходить у суперечність з дійсністю.
Витрата відновлюваних ресурсів (вирубування лісу, вилов риби тощо)
починає перевищувати розміри їх природного відтворення. Для того, щоб
цього не було, треба: а) раціональніше видобувати і обробляти природні
ресурси; б) завчасно залучати в експлуатацію нові невиснажені ресурси і
за рахунок цього послабити використання виснажених; в) штучно
відновлювати ресурси, що можна робити набагато інтенсивніше, ніж це
робить природа; г) відшукувати штучні замінники. До
невідновлюваних ресурсів належить більша частина корисних копалин, їх
використання призводить до поступового вичерпання запасів. Тому, щоб їх
не втратити, треба розшукувати нові родовища та технічно правильно
експлуатувати вже знайдені, тобто максимально вилучати цінні речовини
з родовищ. До невичерпних природних ресурсів належать водні та
кліматичні. Водні ресурси - води, що використовуються як джерело
водопостачання населення, промисловості та сільського господарства, а
також як джерело енергії. Кліматичні ресурси - сонячна радіація - як
джерело світла, тепла та енергії, енергії вітру. Атмосферні опади
можна відносити до водних та кліматичних ресурсів. Використання
невичерпних природних ресурсів не призводить до загального зменшення їх
запасів на Землі. Тільки забруднення вод та атмосфери може стати
серйозною перешкодою подальшого розвитку виробництва, призвести до
погіршення умов життєдіяльності населення. Мінеральні ресурси
після завершення їх розвідки і видобутку, а також біологічні ресурси і
навіть вода та повітря стають сировиною для різноманітних галузей
господарства. Сировинні матеріали, які використовуються у виробництві,
перетворюються вже на економічні ресурси суспільства (інші економічні
ресурси -капітал, трудові, інтелектуальні ресурси та можливості
менеджменту). Зрештою, використані природні ресурси після певної
технологічної обробки постають перед нами у вигляді знарядь та засобів
праці і різноманітних матеріальних благ. Розміщені природні
ресурси (а відтак і сировинна база формування економічних ресурсів) на
Землі вкрай нерівномірно. Не тільки окремі країни, а й великі регіони
різняться за рівнем забезпеченості певними ресурсами. Але і в
тому випадку, коли природних ресурсів у тій чи іншій країні мало, це не
означає, що країна приречена на бідність, адже економічні ресурси
кожної країни вимірюються не тільки кількістю наявної нафти, газу чи
навіть родючих фунтів. Велике значення мають людські ресурси,
працездатність населення, рівень його підготовки та майстерності,
наявність науково-технічних ідей, досвід менеджменту і, нарешті,
наявність у країні капіталу. Як приклад можна назвати насамперед
Японію, яка досягла блискучих економічних результатів, маючи вкрай
обмежену природно-ресурсну базу.
|