Машинобудування - система взаємозв'язаних галузей, що виробляють маши­ни і устаткування, і тим забезпечують технічне переоснащення всього господарст­ва, задовольняють споживчий попит населення на різноманітні апарати та прила­ди побутового призначення, створюють економічний та оборонний потенціал ок­ремих країн. Особливо важливим є внесок машинобудування в прискорення темпів НТР, інтенсифікацію економічного розвитку та підвищення продуктив­ності праці як за рахунок постійного технічного прогресу в самій галузі, так і з» рахунок забезпечення всіх галузей господарства найновішими знаряддями праці' Для машинобудування характерні особливо велика складність і розгалуженість внутрішньогалузевої структури, широкий асортимент продукції, активна участь У територіальному та міжнародному поділі праці.

У промисловості економічно розвинутих країн на машинобудування, як правй ло, припадає 25-40 % вартості виробленої промислової продукції. Недостатній роз виток машинобудування в країні навіть з високими показниками розвитку інших промислових виробництв - структурний недолік. Усі численні машинобудівні ви робництва групують у кілька галузевих об'єднань. Основними з-поміж них є за гальне машинобудування (промислове устаткування, верстати, сільськогосподарські машини та ін.), транспортне машинобудування (автомобілі, літаки, кораблі, рухомий склад залізничного транспорту тощо), електротехнічне й електрон не машинобудування (всі види електроустаткування, різноманітна електронна aпаратура тощо). Дещо поступається цим галузям машинобудування з точної механіки оптики. Особливий сектор становить військове машинобудування. З машинобу­дуванням тісно пов'язана металообробна промисловість (металоконструкції, побудові вироби тощо) і різноманітні машиноремонтні підприємства. Сучасні тенденції машинобудування пов'язані із значним збільшенням обсягів досліджень та зро­станням виробництва в таких наукоємних галузях, як радіоелектроніка, приладо­будування, виробництво ЕОМ, офісного устаткування, сучасних засобів зв'язку, ро­ботів, авіакосмічних комплексів.

у світовому машинобудуванні тільки перша десятка країн спроможна виробля­ти всю номенклатуру машинобудівної продукції. Це США, Японія, Росія, ФРН, Ве­ликобританія та Франція, а також, якоюсь мірою Китай, Канада, Італія та Україна, їх сумарна частка у випуску продукції становить близько 3/4 світового показника, частка машинобудування в структурі промисловості коливається від 25 % (Китай) до 40 % (Японія) за кількістю зайнятих та вартістю виробництва. Машинобудівні фірми саме цих країн - основні лідери світового науково-технічного прогресу.

Велика група промислово розвинутих країн Європи (особливо Нідерланди, Бельгія, Швеція, Швейцарія, Чехія, Іспанія, Польща та ін.), нових індустріаль­них країн (особливо Республіка Корея, Сінгапур, Бразилія, Мексика) та деякі країни Азії зі сформованою структурою господарства (наприклад, Індія, Туреччи­на) спеціалізуються на випуску окремих видів машинобудівної продукції, з яки­ми вони виходять на світовий ринок.

У багатьох країнах, що розвиваються, які тільки стали на шлях індустріа­лізації, вже з'явилися окремі підприємства машинобудування, покликані зменшити залежність цих країн від імпортної продукції, що користується особливо великим попитом, а також численні металообробні та ремонтні підприємства, що обслугову­ють транспорт, сільське господарство, виробляють нескладний реманент.

Розміщення машинобудування залежить від багатьох чинників, насамперед від надходження конструкційних матеріалів, наявності кваліфікованої робочої си­ли, зв'язків з науково-дослідною базою, розміщення ринків збуту. Обмежимося тільки кількома прикладами, що демонструють загальні закономірності тери­торіальної організації провідних галузей (мал. 23).

Виробництво машин і устаткування для промисловості - важке маши­нобудування. На підприємствах важкого машинобудування виробляється технологічне устаткування для гірничодобувної, енергетичної, металургійної, ма­шинобудівної та інших галузей промисловості. Продукція ця металомістка, виго­товляється невеликими партіями (а то й взагалі поштучно, наприклад, атомні ре­актори або унікальні прокатні стани) на підприємствах з певними історичними здобутками, традиціями і, часом, секретами технології. Тож такі підприємства розміщені в країнах і районах, де є потужні бази конструкційних матеріалів, ви­робнича інфраструктура, певні традиції розвитку машинобудування. Наприклад, в США заводи важкого машинобудування зосереджені в зоні «Промислового поясу» У Великобританії - в Ланкаширі й Мідленді, в ФРН - в промисловій зоні ниж­нього Рейну, в Росії - в Санкт-Петербурзі та Уралі, в Україні - в Донбасі та Придніпров'ї, в Японії - в зоні мегалополісу Токайдо.

Автомобілебудування - головна галузь транспортного машинобудування. Тривалий час стан цієї галузі багато в чому визначав стан всієї економіки і Розвинутих країн. Під час розміщення автомобілебудівних заводів враховують як розміщення «брудних» хімічних виробництв у країнах, що розвиваються. Тому частка країн, що розвиваються, в хімічному виробництві постійно зростає.

Як же розміщене хімічне виробництво у світі? Європа дає близько 1/4 хімічної продукції світу, особливо важливі тут виробництва «тонкої» хімії (фармацевтика, парфумерія, фототовари тощо), хімії побутового призначення та полімерів. Північна Америка (США та Канада) також виробляє 1/4 продукції хімічної проми­словості світу. Особливо багато тут газохімічних підприємств і підприємств, що випускають агрохімікати Близько 1/10 продукції виробляє Японія. На країни СНД припадає близько 1/6 продукції, тут особливо вирізняються хімічні комплекси Росії та України.