1. Світові мінеральні ресурси, головні регіони їх поширення Мінеральні
ресурси поділяються на паливні, рудні, нерудні металургійні (флюси,
вогнетриви), гірничо-хімічні, технічні, будівельні, гідротермальні
(прісні і мінеральні природні води). Мінеральних ресурсів нараховується
понад 250 видів. В середньому за рік добувають 8-10 млрд. т корисних
копалин. З паливних ресурсів (вугілля, нафта, газ, уран, горючі сланці, торф) головні — кам'яне і буре вугілля, нафта, природний газ. Відомо
понад 3,6 тис. вугільних басейнів і родовищ у 75 країнах світу з
розвіданими запасами (60% припадає на кам'яне, 40% — на буре вугілля).
Більша частина вугілля (90%) знаходиться у Північній півкулі. Найбільш
багаті на вугілля Азія, Північна Америка і Європа. Головна частина цих
запасів сконцентрована в Аппалачському (США), Рурському (Німеччина),
Сілезькому (Польща), Кузнецькому, Кансько-Ачинському, Тунгуському
(Росія), Фушунському (Китай) басейнах. У Південній півкулі значні
запаси вугілля є у Південній Африці та Австралії. Нафтогазоносних
басейнів розвідано понад 600, розробляється — 450. Розвідані запаси
нафти складають 150 млрд т, природного газу — 135 трлн м3. Особливе
значення мають родовища нафти і газу з величезними запасами — таких у
світі близько 50. Більше половини з них знаходиться в країнах Близького
і Середнього Сходу (Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт, Іран, ОАБ), у
Латинській Америці (Венесуела, Мексика). Значні запаси є в Росії, США,
Китаї, Лівії, Норвегії. Потенційні ресурси урану оцінюють у 10
млн т. У першу десятку країн добувачів і експортерів урану входять
Австралія, ПАР, Нігерія, Бразилія та ін. Рудні корисні копалини
репрезентовані рудами чорних і кольорових, рідкісних, розсіяних,
благородних металів. Запаси залізних і марганцевих руд зосереджені
головним чином у Росії, Україні, США, Канаді, Бразилії, Австралії та ін. Майже
половина запасів міді приурочена до Тихоокеанського узбережжя обох
Америк (Канада, США, Мексика, Перу, Чілі). Значні вони в країнах
«мідного поясу» Африки (Замбія і Конго), а також в Австралії,
Казахстані, Росії, Польщі. Великі запаси алюмінієвої сировини
зосереджені в Австралії, Гвінеї, на Ямайці, у Бразилії та ін. Поліметалічні
руди свинцю і цинку сконцентровані в Австралії і Північній Америці,
хоча в невеликих кількостях зустрічаються в багатьох країнах.
Унікальні запаси нікелю на острові Нова Каледонія, є вони в Канаді,
Росії, Австралії . Олово і вольфрам приурочені до двох металогенічних
поясів — Тихоокеанського, що простирається з півночі Якутії до Яви, і
Андського (Болівія, Перу). За запасами і видобутком золота і платини
виділяється ПАР, значні ресурси є в Росії, США, Канаді та ін. Нерудна
гірнича-хімічна сировина — апатити, нефеліни, кам'яна і калійна солі,
сірка, барій, фосфорити. Основою для виготовлення мінеральних добрив є
калійні солі (сильвін і карналіт), фосфати (апатити, фосфорити) і азот,
одержуваний з повітря. Значні родовища калійних солей є в США і Канаді,
у Німеччині, Росії, Білорусі. Апатити є на півостровах Лабрадор
(Канада) і Кольському (Росія). Величезні запаси фосфоритів осадового
походження сконцентровані у Західній Африці (Марокко), на Аравійському
півострові, у США (Флоріда). Широко використовуються галіт
(кухонна сіль) і сірка. Запаси солі практично невичерпні. Вона
добувається більш ніж у ста країнах світу, але найбільше її
використовують у розвинених країнах для виробництва соди і хлору.
Розвідані родовища самородної сірки широко розробляються в США,
Мексиці, Польщі, Україні й Іраку. Найбільші обсяги видобутку
припадають на будівельні матеріали (будівельний камінь, вапняк, гіпс,
глина, пісок та ін.). Вони поширені всюди. Запаси дорогоцінних і
напівдорогоцінних каменів мають Індія, Росія, Шрі-Ланка, Канада та ін. Особливий
інтерес серед технічних ресурсів (алмаз, азбест, тальк, каолін, графіт)
викликають алмази. Значні алмазоносні провінції розташовані на півдні
Африки (ПАР, Конго, Ботсвана, Намібія) і в Якутії. 2. Геологічна будова і рудні ресурси України Територія України розташована в межах кількох платформених і складчастих тектонічних структур і має складну геологічну будову. Основною
платформеною структурою є давня (докембрійська) Східноєвропейська
платформа, яка має двоповерхову будову. Нижній поверх — це фундамент,
складений кристалічними породами (гранітами, гнейсами, кристалічними
сланцями тощо). На земну поверхню кристалічний фундамент виходить у
вигляді Українського щита. Осадовий чохол (верхній поверх платформи)
має тут невелику потужність, а в деяких місцях цілком відсутній. Ще
один виступ фундаменту —* Воронезький кристалічний масив (на північному
сході України) — вкритий досить потужним чохлом осадових порід (від
800 м та більше) і на денну поверхню не виходить. На іншій території
України фундамент платформи покритий ще потужнішим осадовим чохлом.
Так, в осьовій частині Дніпровське—Донецької западини потужність
осадової товщі сягає 18-20 км. На південь від Східноєвропейської
платформи розташована Скіфська плита — платформена структура, фундамент
якої сформувався в мезозої, а на захід — Західно-Європейська платформа
(палеозойська). Від цих молодих платформ (плит) Східно-Європейську
платформу відокремлюють системи прогинів і западин. До
складчастих структур на території України належать: 1) Українські
Карпати — область молодої (альпійської) складчастості, що почалася в
неогені і продовжується "дотепер; 2) Кримські гори — виникли в
мезозойську еру, після чого були зруйновані; в альпійський час
відбулося їх омолодження, внаслідок чого гори набули
складчасто-брилового характеру; 3) Донецька складчаста споруда —
виникла в епоху герцинської складчастості (палеозой). На
території України розташовані відкладення всіх геологічних систем.
Найстаріші породи (віком понад 3,5 млрд. років) відслонюються в межах
Українського щита. Рудні корисні копалини, що складають важливу частину мінеральних ресурсів, досить різноманітні. Запаси
залізних руд зосереджені в Криворізькому басейні (запаси близько 18
млрд. т), Кременчуцькому (4,5 млрд. т) і Білозерському (1,4 млрд т)
залізорудних районах. Залізні руди Керченського басейну (1,8 млрд т) —
осадового походження з невисоким (до 37%) вмістом заліза. Проте вони
містять марганець (до 5%) і ванадій, що підвищує їх цінність для
металургії. Україна багата на марганцеві руди. Нікопольський
марганцеворудний басейн — один із найбільших у світі, його площа 5
тис. км2; рудний пласт (осадового походження) має потужність до 2 м. Великі
родовища титанових руд розробляються в Дніпропетровській і Житомирській
областях. Значними є запаси уранових руд (Кіровоградська,
Дніпропетровська обл.), кіноварі (ртутної руди) (Донецька,
Закарпатська обл.), нікелевих руд і хромітів (Кіровоградська,
Миколаївська обл.). Родовище алюмінієвих руд виявлено в
Дніпропетровській обл., поліметалічних руд — на Закарпатті і в Донбасі.
Пошуки золота увінчалися відкриттям у 90-х рр. родовищ у Придніпров'ї,
на Закарпатті. Перспективні в цьому відношенні Приазов'я і Донбас.
|