1.Будова. Численні фотографії Землі, зроблені з борту космічних
апаратів, дають змогу побачити три основні оболонки земної кулі: а т м
о с ф е р у та її хмари, г і д р о с ф е р у і л і т о с ф е р у з її
природним покривом. Відповідні цим оболонкам три агрегатні стани
речовини – газоподібний, рідкий і твердий – звичні для нас, жителів
Землі. Атмосфера має більшість планет Сонячної системи, тверда оболонка
характерна для планет земної групи, супутників планет та астероїдів.
Гідросфера Землі – унікальне явище в Сонячній системі, жодна інша з
відомих планет її не має. Адже для того, щоб вода була в рідкому стані,
потрібні певні умови температури й тиску. Вода – досить поширена
хімічна сполука у Всесвіті, але на інших небесних тілах вона перебуває
переважно в твердій фазі, відомій і на Землі у вигляді снігу, інею,
льоду. Процеси, що відбуваються в літосфері, хімічний склад її
речовни несуть на собі сліди тих змін, які сталися протягом мільярдів
років. За рахунок енергії, що віділяється при розпаді радіоактивних
елементів, відбувалися розплавлення і диференціація речовини. Внаслідок
цього легкі сполуки, в основному силікати, опинилися зверху в к о р і,
а важчі утворили центральну частину – я д р о. Товщина кори дуже
невелика: від 10км під океаном до 80км під гірськими хребтами. Радіус
ядра удвічі менший від радіуса планети, а між ядром і корою міститься
проміжний шар – мантія Землі, що складається з речовини більшої, ніж
кора, густини. 2.Атмосфера. Газова оболонка – атмосфера, що оточує Землю, містить 78% азоту, 21% кисню і мізерну кількість інших газів. Нижній шар атмосфери називається т р о п о с ф е р о ю, яка досягає висоти 10-12км (у середніх широтах) У
ній із збільшенням висоти температура спадає; вище починається с т р а
т о с ф е р а – шар постійної температури близько – 40С. З висоти
близько 25км температура земної атмомфери повільно зростає внаслідок
поглинання ультрафіолетового випромінювання Сонця. Густина
атмосфери теж зменшується з висотою. Так, на висоті близько 6км вона в
2 раза менша, ніж біля поверхні Землі, а на висоті в сотні кілометрів у
мільйони разів менша. На висоті кількох радіусів Землі, є здебільшого
водень з концентрацією частинок порядку тисяч атомів в 1 см3. У
верхніх шарах земної атмофери сонячне випромінювання спричиняє сильну
іонізацію. Іонізовані шари атмосфери називаються і о н о с ф е р о ю. За
сучасним уявленням, тільки завдяки існуванню гідросфери та атмосфери на
Землі змоголо зародитися життя. Тому проблеми екології, охорони природи
нашої унікальної планети набувають особливого значення. Атмосфера відіграє найважливішу роль у тепловому балансі Землі. Видиме сонячне випроміню- вання може проходити крізь неї не послаблюючись. Його поглинає земна поверхня, яка нагрівається. 3. Магнітне поле. Магнітне поле Землі досить велике. З віддаленням від Землі індукція магнітного поля слабшає. Дослідження
навколоземного простору космічними апаратами показало, що наша планета
оточена потужним радіаційним поясом, який складається із заряджених
елементарних частинок – протонів і електронів, які швидко рухаються.
Його називають також поясом частинок високих енергій . Внутрішня
частина поясу простягається приблизно на 500 –5000км від поверхні
Землі. Зовнішня частина радіаційного поясу знаходиться на висоті від
одного до п`яти радіусів Землі і складається переважно з електронів, що
мають енергію десятки тисяч електон-вольтів – у 10 раз меншу за енергію
частинок внутрішнього часу. Частинки, які утворюють радіаційний
пояс, напевно, захоплює земне магнітне поле з тих частинок що
безперервно викидає Сонце.Такий посилений корпускулярний потік збурює
магнітне поле, що називається магнітнею бурею. Стрілка компаса
коливається. Виникає збурення іоносфери, яке порушує рідіозв`язок,
відбуваються полярні сяйва. Полярні сяйва мають електричну природу.
Кольорові відтінки полярного сяйва зумовлені світінням різних газів
атмосфери. Отже, ми з`ясували, що на Землі і в її атмосфері
відбувається різноманітні процеси, багато з яких пов`язані із Сонцем,
віддаленим від нас на 150млн. км тобто Земля не ізольована від космосу. 4.
Міжнародне співробітництво у мирному освоєнні космічного простору.
Великі успіхи, досягнуті у вивченні планет та інших тіл Сонячної
системи, сприяти посиленню зв`язку астрономії з такими науками про
Землю, як геофізика і геологія. Вчені цих спеціальностей, які вивчают
результати топографічних, раіофізичних та інших досліджень Меркурія,
Венери, Марса, Місяця й інших супутників користуються методом
порівняльної геології. Це дає змогу глибше зрозуміти стародавню історію
розвитку нашої планети, закономірності формування родовищ корисних
копалин і успішніше вести їх розвітку на Землі. Космічну техніку
застосовують і в інших, найрізноманітніших галузях науки, техніки й
народного господарства. Для забезпечення безперебій- ного радіотелефонного зв`язку з віддаленими і важкодоступними районами, а також для передавання інформації за допомогою телебачення використовують супутники
зв`язку. Деякі з них виводяться на стаціонарні орбіти і забезпечують
приймання телевезійних передач на колективні антени у невеликих
населених пунктах. За останні десятиріччя створено космічну мете- орологічну систему, головною перевагою якої є оперативність і глобальність одержуваної інформації. Метеосупутники типу “Метеор” дають змогу детально Вивчати
розподіл хмарного покриву над нашою планетою, впевнено визначити стан і
напрям руху циклонів і атмосферних фронтів, стежити за льодовою обстановкою на морях і океанах. Миролюбна зовнішня політика яскраво виявляється в цій галузі науково-технічного прогресу. На
орбіті у складі екіпажів працювали космонавти дослідники багатьох країн
світу. Вчені багатьох держав брали участь у створенні наукової
апаратури, яку встановлювали на борту пілотованих і автоматич- них
станцій, у вивченні зразків місячного грунту, доставлених на Землю.
Здобуту під час космічних польотів інформацію обробляють спеціалісти.
Одержані результати використовують у наукових дослідженнях і народному
господарстві. Космічна інформація забезпечує постійне спостереження за станом лісів і посіві сільськогоспо- дарських
культур. Ця інформація дасть змогу визначити ефективність усіх
земельних ресурсів, своєчасно виявляти осередки захворювання рослин,
прогнозувати врожаї різних культур у масштабах країни. Це дає
значний економічний ефект і забезпечує можливість проведення різних
видів робіт, які важко чи навіть неможливо виконати іншими методами.
Роль космонавтики в житті людства і її вклад у науково-технічний
прогрес постійно зростають.
| 
